Українка Юлія поділилася особистим досвідом лікування депресії та тривожності під час еміграції до Канади. Вона розповіла про труднощі, з якими зіткнулася у медичній системі країни, а також порівняла підходи до лікування в Канаді та Україні.
Юлія повернулася в Україну три тижні тому після перебування в Канаді, де протягом року приймала антидепресанти. За її словами, у 2024 році, перебуваючи в Канаді, вона відчувала сильну нестабільність емоційного стану і вагалася, чи залишатися там, чи переїжджати до Європи. Лікарка у Канаді виписала їй антидепресанти без детальних пояснень і обстежень. "Мені ніхто не пояснював, як його потрібно пити. Ніхто мені не говорив про цей період, коли ти заходиш на препарат, що його треба менше пити", — розповідає Юлія.
Проте вона не почала приймати ліки одразу, а тримала їх на полиці близько року, сподіваючись впоратися без них. Навесні 2025 року стан погіршився, і Юлія вирішила почати лікування. Вона зіткнулася з побічними ефектами — безсонням, відсутністю апетиту, прискореним серцебиттям і підвищеним тиском. Сімейний лікар заспокоював, що це нормально, і радив викликати швидку, якщо стане гірше. Через це Юлія припинила прийом ліків.
"В мене не було вибору. Я була одна в чужій країні. Сімейні лікарі взагалі не хотіли нічого пояснювати", — каже вона. Після повернення в Україну Юлія звернулася до місцевого лікаря, який призначив інші антидепресанти, що допомогли їй віднайти емоційну стабільність і спокій. Хоча в Канаді ліки коштують дешевше, ніж в Україні, якість медичної підтримки для неї була важливішою.
Наразі Юлія поступово припиняє прийом препаратів і сподівається повністю від них відмовитися. Вона також розглядає варіанти для подальшого життя — Іспанію або Монреаль. Своєю історією вона поділилася на YouTube, де отримала підтримку від користувачів, які також ділилися власним досвідом боротьби з депресією та тривожністю.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. У разі проблем зі здоров’ям рекомендується звертатися до фахівців.