За даними Міжнародної енергетичної агенції (МЕА), у липні 2025 року експорт нафти та нафтопродуктів з Російської Федерації скоротився до 6,97 млн барелів на добу — це на 630 тисяч барелів менше, ніж у червні, і на 420 тисяч нижче рівня минулого року.

Спроба російської влади компенсувати падіння експорту нафтопродуктів за рахунок збільшення експорту сирої нафти не дала результату: як свідчить статистика МЕА, у липні обсяги експорту залишилися нижчими за очікування. Це вже позначається на доходах федерального та регіональних бюджетів РФ, що, ймовірно, стало причиною нещодавньої поїздки Володимира Путіна на Сахалін та його погроз у бік Європи через затримання російських танкерів із нафтою.

Вплив на внутрішній ринок та геополітику

Згортання експорту та удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) болісно вдарили не лише по фінансах Кремля, а й по його впливу на регіони та сусідні країни. Зокрема, Середня Азія та Монголія, які традиційно купували російське пальне, нині також стикаються з паливною кризою. Винятком став лише Казахстан, що забезпечив себе власними НПЗ.

Усередині самої Росії ситуація загострюється: уряд планував розконсервувати резерви пального на 1,7 млн тонн і розраховував на імпорт з Індії та Марокко, але ці плани зірвалися. Введення демпфера на імпортне пальне відклали, і тепер імпорт застряг у Мурманську через надто високу ціну для споживачів — до 200 рублів за літр.

"Якщо так піде далі, то відмітка 200 рублів за літр – це цілком реальна перспектива для росіян."

Про це йдеться у матеріалі, опублікованому на сайті УНІАН із посиланням на аналітичні дані та оцінки експертів.

Реакція влади та перспективи

Росстат повідомив про уповільнення зростання цін на бензин із 6,88% до 6,47% за місяць, однак самі росіяни зазначають, що офіційна статистика не відображає реальної ситуації: ціна у 130 рублів за літр у регіонах вже стала звичною. Уряд РФ демонструє розгубленість у заявах щодо дефіциту пального. Профільний віце-прем'єр Олександр Новак, ймовірно, усвідомлює, що удари по НПЗ у серпні не припиняться, а можуть навіть посилитися.

Додатковою загрозою для російського ринку може стати ураження українськими дронами місць зберігання імпортного пального у Мурманську, що здатне призвести до ще більшої кризи постачання.