У Верховній Раді 21 липня 2026 року зареєстрували законопроєкт №15436, який має врегулювати статус приватних колекцій в Україні. Проте замість порозуміння документ викликав гострі дискусії серед державних музеїв, археологів, приватних колекціонерів і медіа.
Законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України “Про музеї та музейну справу”» пропонує впорядкувати недержавну частину Музейного фонду, визнати колекціонера як суб’єкта права, дозволити зберігання предметів у приватних власників, а також запровадити державну експертизу, реєстрацію, контроль і адміністративну відповідальність за незареєстровані цінності. Для предметів без повного комплекту документів передбачена Декларація про добросовісне володіння, що дає згоду на експертизу та доступ до колекції.
Інститут археології НАН України виступив проти застосування цього механізму до археологічних предметів, наголошуючи, що наукова цінність артефактів залежить від контексту їх знахідки, який втрачається при незаконних розкопках. Інститут вважає, що Декларація про добросовісне володіння може легалізувати незаконно здобуті речі. Схожу позицію висловили Спілка археологів України та Національний музей історії України, які наполягають на особливому статусі археологічних предметів і побоюються послаблення міжнародної позиції України у справах повернення культурних цінностей.
Державні музеї сумніваються у ресурсах для виконання запропонованих функцій: експертизи, зберігання, перевірки та тимчасового приймання приватних колекцій. В умовах війни музеї стикаються з браком фондосховищ, реставраторів і фінансування. Водночас музейники нагадують, що приватні колекції і державні музеї історично взаємопов’язані і потребують партнерства, а не лише контролю.
Приватні колекціонери сприйняли законопроєкт як репресивний і загрозливий для права власності. Правозахисник Святослав Шеремет назвав документ «проти власників культурних артефактів», критикуючи надмірні повноваження експертів, корупційні ризики та непропорційне втручання у приватне життя колекціонерів. Водночас він визнає, що відсутність правил породжує тіньовий ринок і правову невизначеність.
Представники ринку галерей, антикварів і аукціонів вказують на ризик, що складні й дорогі процедури зроблять легальний обіг менш привабливим, а тіньовий — більш конкурентним. Вони закликають до простої, цифрової та передбачуваної системи реєстрації і контролю.
Таким чином, законопроєкт №15436 виявив глибокі розбіжності між зацікавленими сторонами, які бачать у ньому одночасно і можливість легалізації, і загрозу репресій. Відсутність чітких механізмів і ресурсного забезпечення загострює конфлікт і ставить під сумнів ефективність запропонованих змін.

