23-річний фізик Іван Дудяк у травні 2026 року повернувся в Україну після навчання у США, щоб займатися розробкою технологій для дронів. Він закінчив Harvey Mudd College, а нині очолює компанію "Чаркес", яка створює систему виявлення загроз для пілотів дронів та модуль навігації без GPS. Про свій шлях Дудяк розповів в інтерв'ю DOU.

Дудяк народився у Херсоні, а навчання у США розпочав після двох років у Танзанії за програмою United World Colleges. Повномасштабне вторгнення Росії застало його в Африці, але саме тоді в нього виникло бажання повернутися додому. Навчання у США він описує як цікаве, але дуже напружене: доводилося опановувати як технічні, так і гуманітарні дисципліни.

Після завершення навчання Іван вирішив не залишатися у США. У травні він пішки перетнув кордон України, подолавши 26 кілометрів від залізничної станції у Словаччині. Першу ніч провів у лісі біля кордону, а після повернення не стримав емоцій: «Перші п’ять хвилин в Україні я просто плакав, не перестаючи», — зізнався Дудяк.

Як виник стартап "Чаркес"

Поштовхом до створення стартапу стала загибель товариша Івана на фронті. Спочатку він із колегою із США заснував компанію Sokil для розробки дешевих систем пошуку мін за допомогою дронів, але через розбіжності в команді та експортні обмеження технологію не вдалося перенести в Україну.

У листопаді 2026 року Дудяк разом з Іваном Стадником заснував компанію "Чаркес". Команда зосередилася на автономних системах для допомоги військовим у виявленні загроз, які людина може не помітити. Основні продукти — система виявлення загроз (програмне забезпечення для реального часу) та модуль позиціонування без GPS для різних типів дронів. Система вже проходить польові випробування з кількома бригадами, а модуль готують до тестування з виробниками.

«Були випадки, коли пілот не помічав загрозу, а програмне забезпечення її виділяло», — розповів Дудяк.

Фінансування та розвиток

На розробку прототипів команда витратила кілька десятків тисяч доларів, залучаючи власні кошти та гранти. Зараз "Чаркес" бере участь у відборі на український акселератор, але до венчурних інвесторів поки не звертається. Команда отримує підтримку від українського ІТ-спільноти, зокрема у тестуванні та пошуку спеціалістів. Для апаратної частини спочатку планували використовувати модулі NVIDIA Jetson, але через складність із доступом зробили систему сумісною з Raspberry Pi.

Плани та виклики

Дудяк наголошує, що в умовах війни автономні системи мають особливе значення, а майбутня обороноздатність залежить від технологічного розвитку. Команда планує розвивати обидва продукти та розширювати співпрацю з військовими. Іван також поділився домовленістю з колегою: якщо за два роки вони не доведуть свою ефективність у військово-технічній сфері й не отримають відстрочку від призову, підуть до Збройних сил.

За словами Дудяка, зараз команді найбільше бракує технічних експертів із досвідом у вбудованих системах і робототехніці. Він підкреслює, що робота над стартапом — це спосіб застосувати свої знання для перемоги України.