Понад місяць українські порти Великої Одеси залишаються майже повністю заблокованими, а вперше за багато років подібна ситуація склалася і для російських портів. Як з’ясував УНІАН, обидві країни змушені шукати нові логістичні рішення, а треті держави отримують вигоду, зайнявши частину ринку.
Як адаптуються Україна та Росія
За словами Максима Гопки, керівника аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу, Україна виявилася краще підготовленою до нової блокади, адже вже мала досвід 2022 та 2023 років. Українські експортери швидко відновили альтернативні маршрути через Дунай, Румунію, Молдову та західні залізничні переходи. Зокрема, у серпні обсяги перевезень зерна через західний кордон зросли у 2,3 раза, а експорт рослинної олії залізницею за перші 18 днів серпня перевищив липневі показники на 19%.
Росія ж, як зазначає Гопка, виявилася значно залежнішою від своїх південних портів, зокрема Новоросійська, який забезпечував близько 25 млн тонн експорту зерна. Тепер РФ змушена екстрено переорієнтовувати потоки на Балтику, Каспій, Далекий Схід і сухопутні напрямки, розширюючи субсидії на залізничні перевезення агропродукції.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, звертає увагу, що хоча Україна краще підготовлена до блокади, Росія має альтернативу у вигляді Балтійського моря та залізничного сполучення з Китаєм. Втім, втрати РФ також обчислюються мільярдами, і уряд уже розглядає варіанти підтримки аграріїв.
"Якби тільки Україна не могла експортувати аграрку, це світ компенсував би. А от коли не може Росія і Україна одночасно – отам уже виникає велика проблема для світу", — підкреслює Денис Марчук.
Складнощі для українських аграріїв
Попри підготовку, повністю перенаправити обсяги експорту не вдається. За словами Марчука, у серпні Україна вивезла трохи більше мільйона тонн зернових, бобових і олійних культур, тоді як у липні ця цифра перевищувала 2,5 мільйона тонн. Через це внутрішні ціни на збіжжя впали до 5–6 тисяч гривень за тонну, що вдвічі менше, ніж у Польщі чи Румунії.
Додаткових проблем додає перевантаженість європейської логістики та обміління Дунаю, через що баржі заповнюються лише на 40–60%, а вартість логістики зросла до 50 доларів за тонну. Фермери змушені зберігати врожай, чекаючи на покращення ситуації або підтримку з боку держави та міжнародних партнерів.
Хто виграє від блокади
Західні ЗМІ відзначають, що Польща стала найбільшим «каменем спотикання» для українського транзиту, адже захищає свого виробника напередодні виборів. Попри складнощі, діалог між урядами триває, проте швидкого вирішення очікувати не доводиться. Водночас, країни, які можуть зайняти частку українського та російського експорту, отримують додаткові прибутки, а світова продовольча безпека залишається під загрозою.