Україна не змогла вчасно скористатися можливістю заробити мільярди доларів на експорті безпілотників через затримки з відкриттям експорту та надмірний контроль з боку влади.
Рік тому експерти попереджали, що «вікно можливостей» для виходу українських виробників дронів на світовий ринок триватиме близько року-півтора. Виробництво дронів не є настільки складним, як ракет, тому інші країни швидко адаптувалися і зайняли цю нішу. Сьогодні на провідних європейських виставках домінують місцеві виробники, які укладають багатомільйонні контракти. Наприклад, Франція закуповує дрони у Польщі, Японія — у Німеччині.
За словами учасників ринку, найбільш успішними виявилися ті українські виробники, які відкрили свої філії за кордоном, незважаючи на тиск силових структур. Європейські дрони часто критикують за технічні характеристики, але великі інвестиції вже зроблені, і з часом ці рішення вдосконалять.
Відмінність підходів полягає у функціоналі: Україна орієнтується на масові, недорогі дрони для досвідчених пілотів, пристосовані до специфіки війни на своєму полі бою. Європа ж потребує комплексних, автоматизованих систем, оскільки не має великої кількості підготовлених операторів. Аналогічна ситуація і в інших країнах, наприклад, у Катарі, де без автоматизації чи дистанційного керування дрони не користуються попитом.
Автор наголошує, що українські виробники не врахували ці світові тенденції та не почали вчасно працювати з європейським ринком. Замість цього влада посилила контроль над експортом, що ускладнило вихід на зовнішні ринки. Через це Україна втратила можливість стати провідним експортером дронів, хоча окремі компанії все ж зможуть закріпитися на ринку.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.