З серпня 2025 року українські військові завдали ударів щонайменше по 25 із 38 нафтопереробних заводів Росії, серед яких десять найбільших уже зазнали влучань. Проте, як зазначає економіст Олег Саркіц, простір для подальшого тиску на паливну інфраструктуру РФ ще залишається.
За словами Саркіца, наразі недосяжними для Збройних сил України залишаються заводи за Уралом і на Далекому Сході, зокрема в Ачинську, Ангарську, Комсомольську-на-Амурі та Хабаровську. Водночас він підкреслює важливість ударів по інфраструктурі вивезення нафти: балтійських терміналах Приморськ і Усть-Луга, чорноморських Новоросійськ і Тамань, а також танкерах тіньового флоту, через які Росія продовжує отримувати доходи від експорту.
Основний дохід військового бюджету Росії формується за рахунок експорту сирої нафти, а не нафтопереробки, наголошує експерт. Він пояснює, що хоча удари по заводах руйнують внутрішній ринок і знижують маржу нафтопереробки, для безпосереднього впливу на бюджет РФ необхідно атакувати інфраструктуру експорту – порти та танкери.
«Експорт поки триває: у квітні його навіть наростили до 4,9 млн барелів на добу. Тобто удари по заводах руйнують внутрішній ринок і скорочують маржу нафтопереробки, а щоб завдати удару безпосередньо по бюджету, потрібні атаки на інфраструктуру вивезення нафти — порти й танкери», — зазначає Саркіц.
Він також додає, що якщо комплексна кампанія ударів по нафтогазовій галузі Росії триватиме, Україна отримає вагомий козир у майбутніх переговорних процесах.