Українські військові завдали ударів по великих логістичних хабах маркетплейсу Wildberries у Санкт-Петербурзі, Ленінградській області та тимчасово окупованому Криму, а також по військовому підприємству концерну "Алмаз-Антей" у Кірові, повідомляє 24 Канал.

Ці удари є частиною системної відповіді України на російську агресію. Президент Володимир Зеленський підтвердив застосування далекобійної зброї по важливих військових об'єктах у глибині російської території. Україна не просто реагує на терор, а руйнує інфраструктуру, яка дозволяє Кремлю продовжувати війну.

Wildberries давно перестав бути звичайним інтернет-магазином. Після введення західних санкцій маркетплейси стали ключовим каналом паралельного імпорту, через який до Росії потрапляють не лише цивільні товари, а й комплектуючі та обладнання подвійного призначення. Російські військові та волонтерські структури закуповують на Wildberries деталі для дронів, тепловізори, радіостанції, форму та спорядження.

Великі склади маркетплейсу – це не лише тисячі працівників, а й десятки тисяч людей, які залежать від їхньої роботи: продавці, виробники, водії, кредитори. Пожежа чи руйнування такого складу запускає хвилю банкрутств, прострочених кредитів і безробіття. Російські підприємці вже скаржаться на мізерні компенсації, які не покривають втрат.

Реакція багатьох російських бізнесменів – "Я політикою не цікавився" – ілюструє модель, яку Кремль роками нав’язував громадянам: не втручатися у державні справи, і тоді можна буде жити спокійно. Тепер ця модель руйнується разом із знищеними складами та втраченими товарами.

Удар по військовому підприємству в Кірові, пов’язаному з виробництвом авіаційної та ракетної техніки, демонструє здатність України вражати об’єкти на відстані понад тисячу кілометрів. Це змушує Росію розтягувати протиповітряну оборону на величезній території, ослаблюючи захист фронту.

Удари по логістиці мають одночасно військовий, економічний, банківський, соціальний, інформаційний і психологічний ефекти. Вони руйнують ланцюги постачання армії, знищують капітал і робочі місця, створюють проблеми з кредитами, підривають довіру до влади і змушують росіян відчути війну не як телевізійне шоу, а як особисту трагедію.

Російська влада вже не може приховати, що втрачає контроль над власним тилом. Відео з палаючих складів і підприємств спростовують офіційні заяви про ефективну протиповітряну оборону. Війна перестала бути далекою і безпечною для росіян – вона прийшла у їхнє життя з руйнуваннями і збитками.

Ця ситуація ставить під сумнів здатність Кремля захистити не лише військові заводи, а й цивільний бізнес, що підтримує воєнну машину. Війна в тилу Росії набирає нових масштабів і змушує агресора витрачати все більше ресурсів на захист власної інфраструктури.