Президент України Володимир Зеленський 10 липня 2026 року підписав указ про створення в складі Сухопутних військ ЗСУ Об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР).

Офіційно склад нових сил не розкривається, але відомо, що до ОСШР об’єднають штурмові підрозділи з безпілотними, артилерійськими та іншими компонентами, які потрібні для швидких дій на найскладніших ділянках фронту. Цей указ лише закріпив процес, що тривав щонайменше два роки, під час яких українська армія шукала модель, здатну повернути маневр у війну, де противник глибоко закріплюється в обороні, а будь-яке накопичення сил одразу виявляють із повітря.

Класична механізована бригада з її великим логістичним і адміністративним «хвостом» не завжди може швидко стати ударним резервом для кризових ділянок фронту. Тому командування поставило завдання створити мобільну силу, яку можна оперативно перекидати на потрібний напрямок, зберігаючи темп операції і не виснажуючи лінійні бригади.

Цей підхід формувався безпосередньо на полі бою: спочатку у вигляді окремих штурмових батальйонів, а потім полків. Їхній бойовий досвід і проблеми стали основою для створення ОСШР. Як пояснив начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Андрій Гнатов, "штурмувати позицію або об’єкт противника — це одна з найважчих піхотних задач". Штурмовики долають мінні поля, інженерні загородження, вступають у ближній бій і діють під постійним контролем ворожих дронів, що вимагає не лише влучної стрільби, а й психологічної стійкості, відпрацьованої взаємодії та командирів, здатних змінювати рішення під час бою.

Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський відзначав, що штурмові полки не є альтернативою Десантно-штурмовим військам, а виконують іншу роль — бути швидким резервом, який не прив’язаний до конкретної смуги фронту і має з’являтися там, де оборона починає хитатися або виникає можливість для контрудару.

Перші штурмові батальйони довели свою ефективність у боях, зокрема під час Курської операції, де 33-й і 225-й батальйони прорвали оборону противника і вийшли в тил. За словами Сирського, успіх операції забезпечили не лобові атаки, а швидкі дії малих груп, які обходили позиції ворога і працювали з флангів.

На Донбасі штурмові полки виконували роль мобільного резерву, стабілізуючи кризові ділянки фронту і проводячи контрудари, як це робив 425-й полк «Скеля». Вони не мали постійної смуги і діяли там, де було найважче.

У липні 2026 року 425-й полк провів самостійну наступальну операцію на Дніпропетровщині, просунувшись на 25 кілометрів і звільнивши понад 120 квадратних кілометрів території, а також взяв під контроль важливий логістичний маршрут.

Разом із зростанням масштабів завдань виникла проблема старої системи управління, коли штурмові підрозділи розпорошували між різними бригадами і корпусами, втрачаючи єдність і координацію. Саме тому виникла потреба в єдиному командуванні — Об’єднаних силах швидкого реагування, які зможуть діяти як єдиний кулак на фронті, зберігаючи мобільність і оперативність, повідомляє armyinform.com.ua.