Цього тижня у Гамбурзі стартує судовий процес над колишнім українським військовим, якого звинувачують у причетності до підриву газопроводів Nord Stream між Росією та Німеччиною у 2022 році. Це одна з найгучніших справ про диверсію в Європі після Другої світової війни, повідомляють німецькі прокурори.
Підозрюваному інкримінують організацію вибуху, пошкодження майна, порушення роботи громадських служб і співучасть у воєнних злочинах через напад на цивільну інфраструктуру. За даними слідства, метою атаки було зірвати постачання російського газу та позбавити Росію доходів для фінансування війни проти України.
За версією обвинувачення, група діяла з використанням яхти, яку орендували у німецькій компанії за підробленими документами. Вибухи сталися 26 вересня 2022 року на глибині 70–80 метрів біля острова Борнгольм. Було закладено щонайменше чотири заряди вагою від 14 до 27 кілограмів. Підозрюваного, якого в суді називатимуть Сергій К., затримали в Італії у серпні минулого року, після чого екстрадували до Німеччини. Ще одного фігуранта справи арештували в Хорватії, він оскаржує екстрадицію.
Реакції та політичний контекст
Вибухи на Nord Stream викликали суперечки щодо залежності Європи від російського газу та ролі України й її союзників. Спочатку частина західних країн покладала провину на Росію, однак згодом з’явилися версії про причетність українських спецслужб. Україна заперечує свою участь. Президент Володимир Зеленський заявив, що Київ «абсолютно відкритий до спільного розслідування» та наголосив на важливості довіри Європи.
Росія, зі свого боку, звинувачує у підриві США, Британію та НАТО, називаючи це «актом міжнародного тероризму». Офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков заявив: «Ми очікуємо об’єктивності. Ми очікуємо, що будуть названі як виконавці, так і замовники. Це дуже важливо. Думаю, ніхто не сумнівається, хто це насправді».
«Усі докази дуже чітко вказують на те, що Nord Stream підірвала Україна, а не росіяни, на яких спочатку намагалися перекласти провину», — вважає експерт із безпеки Йоахім Вебер із Центру досліджень безпеки та інтеграції Боннського університету.
Можливі наслідки для відносин України та Німеччини
Німецький уряд утримується від коментарів щодо процесу, посилаючись на незалежність судової системи. За словами Вебера, навіть якщо суд доведе причетність українських державних структур, це навряд чи суттєво вплине на відносини між країнами: «Ми природно хочемо, щоб Україна вижила, не в останню чергу як буфер проти Росії». Він також зазначив, що не очікує запровадження санкцій проти України у разі обвинувального вироку, але вважає, що ситуація має стати «попередженням» для більш реалістичного підходу.
Суд у справі про вибухи на Nord Stream розглядатиме Гамбурзький вищий земельний суд. Його рішення можуть стати важливим прецедентом у питаннях безпеки енергетичної інфраструктури та міжнародних відносин.