Дослідники виявили, що файли з результатами аналізу ДНК, які створює обладнання більшості криміналістичних лабораторій США, можна змінити без помітних слідів. Уразливий формат використовується з 1995 року, тож проблема потенційно зачіпає цифрові докази у кримінальних справах за три десятиліття.
Як повідомляє The Wall Street Journal, група фахівців із криміналістики та комп’ютерних наук змогла відредагувати дані, отримані після сканування фізичних зразків ДНК. Система не залишила жодних ознак того, що цифрові записи були підроблені. Для експерименту дослідники створили код за допомогою загальнодоступного штучного інтелекту. Це не означає, що ШІ самостійно зламав лабораторне обладнання, але суттєво спростило розробку інструмента для зміни файлів.
Проблема не впливає на фізичні зразки ДНК, які можна дослідити повторно, але ставить під загрозу репутацію цифрових результатів. Саме на їхній основі експерти формують профілі, порівнюють матеріали з місця злочину зі зразками підозрюваних та готують висновки для суду. Результати ДНК-аналізу зазвичай відображають у вигляді електрофореграми. Національний інститут стандартів і технологій (NIST) пояснює, що її перевіряє експерт, який може визначити статистичну вагу збігу, зокрема співвідношення правдоподібності.
Дослідники не повідомляли про підтверджені випадки підроблення доказів у реальних кримінальних справах. Експеримент продемонстрував можливість непомітного втручання, а не довів, що архіви лабораторій уже були зламані.