Хоча дрони змінили обличчя сучасної війни, основною зброєю українського піхотинця залишається автомат. Українська армія успадкувала від СРСР сотні тисяч автоматів Калашникова, а після 2022 року до них додалися сотні тисяч західних гвинтівок і кулеметів різних моделей і років випуску. Через таке різноманіття зброї виникла потреба в тюнінгу — встановленні нових цівок, прицілів, прикладів та інших обвісів, які роблять зброю зручнішою для конкретного стрільця.

Компанія "Крук" — одна з небагатьох в Україні, що спеціалізується на тюнінгу стрілецької зброї. Вона починала як волонтерський проєкт у 2014 році, коли війна на Донбасі тільки починалася, а військові змушені були самотужки модернізувати зброю, кріплячи ліхтарики ізолентою чи склеюючи магазини скотчем. Засновник "Крука" Максим Мураткін розповідає, що тоді військові 95-ї бригади отримали АК-74Н з "ластівчиним хвостом" і попросили встановити коліматорні приціли, які були в дефіциті. Тож Максим почав виготовляти цівки, що дозволяли встановлювати приціли, адже офіційне виробництво таких деталей не налагоджувалося через ембарго.

Співзасновник Артем Хмара додає, що спершу виробництво було волонтерським: "Виробництво грошей не приносило, ми купували профілі на зібрані кошти й робили все самі, на моїх верстатах. Макс відповідав за адміністративку, я за виробництво. Інколи самі стояли за верстатами, коли була потреба". Згодом попит на продукцію "Крука" зростав, і до 2016 року в компанії працювали вже кілька людей, зокрема головний конструктор Павло, який швидко перейшов від роботи за верстатом до розробки нових виробів.

До 2022 року "Крук" здобув популярність не лише в Україні, а й у Європі, Америці та Азії. Компанія вела переговори з канадськими зброярами і навіть підписала контракт, але через зміни в канадському законодавстві про обіг цивільної зброї він не був реалізований. Щоб вийти з фінансової кризи, "Крук" почав виготовляти деталі на замовлення, не припиняючи розробку тюнінгу. Водночас компанія зіткнулася з проблемою піратства — їхні вироби копіюють у Тайвані, зокрема для відеоігор, а також інші виробники, що, за словами Максима Мураткіна, є "сраним мародерством".

У "Круку" налагоджений повний цикл виробництва — від розробки до тестування продукції. Для виготовлення деталей використовують сучасні п’яти-, чотири- та тривісні оброблювальні центри, кожен вагою близько чотирьох тонн. Окрім цівок і кронштейнів, компанія друкує саунд-модератори (глушники) на 3D-принтерах українського виробництва, що працюють із хромонікелевим порошком. Розробка глушника тривала вісім місяців і вимагала залучення спеціалістів із газо- та термодинаміки. Один із інженерів навіть назвав друковану конструкцію "Гіпножабою" через її вигляд.

Максим Мураткін підкреслює, що виробництво високоякісних і практичних продуктів — це філософія компанії. Вони контролюють якість на кожному етапі, що дозволяє створювати надійний тюнінг для стрілецької зброї, який відповідає вимогам українських військових і користується попитом у світі.