Десятого жовтня 1913 року у Вашингтоні президент Вільсон натиснув кнопку, що запустила телеграфне послання через Кубу, Ямайку і Панаму, де на дамбі Ґамбоа одночасно детонували сотні динамітних шашок. Це дозволило вперше за 60 мільйонів років з’єднати Тихий і Атлантичний океани Панамським каналом. Юліус Меєр-Ґрефе назвав цю подію «модерністським жестом», що символізував нову епоху.
Вісімнадцятого жовтня в Лейпцигу відкрили пам’ятник Битві народів, що відбулася 100 років тому. У цей час у Німеччині молоді спортсмени зрізали дубові гілочки з історичних місць і передавали їх кайзеру як символ єдності. За два дні 37 835 атлетів пробігли понад 7 тисяч кілометрів, доставляючи гілочки до підніжжя пам’ятника. Однак листя швидко зів’яло, що стало символом минущості цих святкувань.
У Лейпцигу ж наприкінці жовтня сталася незвичайна подія: під час перевезення десяти диких левів із цирку Barum кілька тварин втекли на вулиці міста. Паніка охопила перехожих, а поліція відкрила вогонь, унаслідок чого загинули шість левів. Одна з левиць, Поллі, влаштувала нічну прогулянку містом, поки її не впіймали у готелі. Директор цирку Артур Крайзер отримав покарання за недбалість у поводженні з тваринами.
27 жовтня у Берліні письменник Ґергарт Гауптманн спостерігав за польотом відомого льотчика, відзначаючи «суттєвий прогрес» у авіації. Того ж дня в аргентинській обсерваторії Ла-Плата Пабло Делаван відкрив нову яскраву комету, яку назвав «1913 f». Він закликав астрономів звернути на неї увагу, адже наступного разу її можна буде побачити лише через 24 мільйони років.
У Парижі 1913 року Монпарнас і Монмартр залишалися двома окремими мистецькими центрами. Тут точилася боротьба між двома салонами модернізму — традиційним салоном Ґертруди Стайн і екзотичним російським салоном Елен д’Оттінґен і Сержа Фера. Останні фінансували журнал Аполлінера Les Soirées de Paris і були в центрі авангардного життя, де митці збиралися на вечори з вином, випічкою і навіть кокаїном.
У літературі 1913 року Марсель Пруст завершував роботу над романом «У пошуках утраченого часу». Він вніс численні правки, які перевищували обсяг оригінального тексту, і 14 листопада вийшов перший том роману. Пруст востаннє переписував і викреслював пасажі, але все ж віддав книгу у друк, що стало важливою подією в історії світової літератури.
Про це повідомляє «Бабель», публікуючи уривок із книги Флоріана Іллієса, який детально описує події 1913 року, що, здається, ніяк не можуть залишитися в минулому.