Чимало українців помилково вважають, що статус військовослужбовця вони набувають лише після складання військової присяги. Через це поширена думка, що відповідальність може настати лише за ухилення від мобілізації, а не за самовільне залишення місця служби до присяги.

Юридично військовослужбовцем людина стає з моменту офіційної мобілізації та прибуття до військової частини, навчального центру чи батальйону резерву, а не після урочистого складання присяги. Саме з цього моменту на мобілізованого поширюються всі права, обов’язки та відповідальність, передбачені для військовослужбовців.

Адвокат Владислав Дерій пояснює, що самовільне залишення місця служби (СЗЧ) до присяги кваліфікується так само, як і після неї. Незалежно від наявності присяги, мобілізований має статус військовослужбовця, а його дії можуть бути розцінені за статтею 407 Кримінального кодексу України — «Самовільне залишення військової частини або місця служби».

Під час воєнного стану за СЗЧ без поважних причин більш ніж на три доби передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. Ця норма застосовується і до випадків СЗЧ до складання присяги.

Водночас закон передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності для тих, хто вперше самовільно залишив місце служби. За частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України це можливо, якщо військовослужбовець добровільно звернувся до слідчого, прокурора або суду із заявою про намір повернутися до служби, а командир військової частини письмово погодив продовження проходження служби.

За словами старшої юристки Вікторії Косюк, новий порядок повернення військовослужбовців, які самовільно залишили службу, запроваджений постановою Кабінету Міністрів №767. Військові, які залишили частину або дезертирували до 12 червня 2026 року, можуть подати рапорт до 20 вересня 2026 року до визначених військових частин і повернутися без кримінальної відповідальності.

"Після отримання документів військова частина має сім календарних днів, щоб ухвалити рішення. Якщо відповідь позитивна, військовослужбовець повинен прибути до визначеної частини для поновлення служби. У разі відмови командування зобов’язане письмово пояснити її причини", — зазначає Вікторія Косюк.

Вона також наголошує, що учасники експериментального проєкту не можуть бути переведені до іншої військової частини без письмової згоди протягом шести місяців, окрім випадків ліквідації чи реорганізації підрозділу. Добровільне повернення в межах цього механізму дає можливість бути звільненим від кримінальної відповідальності за статтями 407 та 408 Кримінального кодексу України.

Якщо ж військовий не подасть рапорт до 20 вересня 2026 року або залишить частину після 13 червня 2026 року, скористатися цим механізмом не вдасться. У такому разі повернення відбуватиметься за загальною процедурою через батальйони резерву, і право самостійно обирати військову частину буде втрачено.