Протести проти відставки міністра оборони Михайла Федорова біля Театру Франка у Києві стали прикладом того, як креативність і популізм формують сучасний політичний дискурс. Як повідомляє life.pravda.com.ua, до акцій долучилися не лише громадські активісти, а й артисти, блогери та навіть діти, які використовували картонні плакати з вимогами повернути Федорова на посаду.
Під час мітингів на Atlas Weekend гурт LATEXFAUNA виступав на тлі портрета Федорова, а виконавець хейтспіч транслював голосове повідомлення Сергія Стерненка з подяками протестувальникам. У Дніпрі діти танцювали під пісню Six Seven на фоні картонних гасел. Різноманіття написів дало поштовх до створення цифрового архіву «Голоси з площі», а фото з картонками стали трендом у соцмережах.
Політичний оглядач Роман Романюк у випуску УП-2 відзначив, що Федоров під час пресконференції після відставки «і говорив, і поводився, і аргументи у нього були рівно такі, як у Зеленського в 2019 році». На думку автора матеріалу, мобілізаційний ефект виступу Федорова був співставний із впливом першого сезону серіалу «Слуга народу» на формування електорату.
«Я бачу вас не цікавить перемога», — цитата з проєкту «Картонки. Голоси з площі».
Федоров, як і Зеленський, уникав прямого називання відповідальних за корупцію, натомість протиставляв «совкову» культуру управління реформаторській. За даними видання, зростання популізму за нової влади призвело до того, що суспільство навчилося спілкуватися з політиками їхньою ж мовою — через креативний контент і соціальні мережі.
Армія також переймає цей стиль: відео з дронами та ударами по ворогу стають не лише військовими звітами, а й політичним контентом. Ветеран Богдан Кротевич у коментарі для медіа ҐРУНТ зазначив, що командири часто самостійно керують FPV-дронами, щоб отримати відео для соцмереж, хоча це відволікає від основних завдань.
Картонковий протест, як пише арт-критик Олексій Мінько, став своєрідною соціальною мережею, де площа Франка перетворилася на платформу для обміну меседжами та реакціями. У сучасному суспільстві креативність стала частиною політичної боротьби, а протест набуває цінності, коли порушує звичний порядок.
На фасаді Театру Франка розміщена інсталяція Катерини Прокопенко із закликом до звільнення полонених «Азову», стилізована під радянську агітацію. Художник Томас Гіршгорн використав фото з минулорічного протесту за збереження НАБУ та САП для колажу «The power of cardboard!», підкреслюючи, що картон може імітувати будь-що — навіть політику та владу.
Історичний контекст додає львівський художник Генрик Штренг, який у 1933 році написав картину «Демонстрація картин», де люди тримають полотна як транспаранти. Це підкреслює, що мистецтво і протест давно переплетені, а штучність завжди була частиною політичної сцени.