Глава МЗС Росії Сергій Лавров звернувся до Сполучених Штатів із черговим сигналом щодо майбутнього України, намагаючись вплинути на позицію Вашингтона. Про це в ефірі 24 Каналу розповів політичний експерт, доктор філософії Андрій Городницький.

За словами Городницького, Москва продовжує просувати ідею, що великі держави мають домовлятися між собою про долю інших країн, відводячи Україні роль об’єкта, а не суб’єкта міжнародної політики. Росія намагається вести переговори про Україну без її участі, використовуючи різні канали впливу у США, зокрема через бізнесові та політичні зв’язки, а також таких осіб, як Кирило Дмитрієв. Експерт нагадав, що подібні контакти вже призводили до затримок у постачанні зброї чи обмежень у передачі розвідданих для Києва.

"Вони вірять, що можуть понад Україною спілкуватися з іншими країнами й вирішувати нашу долю поза нашою увагою. Що ми маємо стояти осторонь, бо 'дорослі розмовляють, ви сюди не пхайтеся'", — зазначив Андрій Городницький.

Крім США, за словами експерта, заява Лаврова має ще дві цільові аудиторії: російському суспільству Кремль демонструє, що саме Москва вирішує майбутнє України, а європейським країнам надсилає сигнал не посилювати підтримку Києва та не розраховувати на швидке завершення війни на українських умовах.

Городницький також попередив, що Росія може використати тему переговорів для тиску на Вашингтон із вимогою обмежити допомогу Україні. За його словами, до кінця року Москва намагатиметься переконати адміністрацію Дональда Трампа, що зменшення українського тиску на Росію нібито сприятиме припиненню вогню. Трамп, у свою чергу, зацікавлений у демонстрації будь-якого результату щодо завершення бойових дій, що робить таку тактику вигідною для Кремля.

"Росіяни будуть постійно давати надію, що вогонь припиниться, якщо натиснути на Україну і не дати їй бити по Новоросійську, Москві чи Пітеру. Вони будуть годувати обіцянками, а Трамп на це ведеться, тому що хоче припинення вогню", — підкреслив експерт.

Водночас, як зазначає Городницький, можливості США обмежувати українські удари по російських цілях вже не такі, як раніше: значна частина атак здійснюється власними засобами України. Київ пропонував принцип взаємності — наприклад, Росія не атакує Одесу, а Україна не завдає ударів по Новоросійську, але Москва відмовилася від такого формату.