Світові ціни на продукти харчування у серпні зросли до найвищого рівня з кінця 2022 року: за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), продовольство подорожчало на 1,9%, а цукор — одразу на 11,9%. Вартість пшениці вже на 15% перевищує минулорічний показник. На ринку відчутний тиск через проблеми з урожаєм, складні погодні умови та перебої з експортом українського зерна на тлі ескалації бойових дій у Чорному морі.
Як зазначає ФАО, будь-які труднощі в основних країнах-виробниках швидко впливають на ціни у різних частинах світу. Одним із головних чинників серпневого зростання стала стрімка динаміка на ринку цукру — його ціна за місяць підскочила майже на 12%. Це пов’язують із побоюваннями щодо майбутніх поставок: для ринку важливі не лише поточні обсяги, а й очікування щодо майбутнього врожаю. Якщо трейдери прогнозують дефіцит, ціни починають зростати ще до фактичної нестачі продукції.
Ціни на пшеницю у серпні зросли на 2,6% за місяць, а у річному вимірі — вже на 15%. Для України це має особливе значення, оскільки країна залишається одним із ключових експортерів зернових на світовому ринку. Війна в Україні та загострення ситуації у Чорному морі з середини липня 2026 року створюють додаткові труднощі для експорту українського зерна та підвищують невизначеність щодо майбутніх поставок.
«Для міжнародного ринку важливо не лише те, скільки зерна вирощено, а й чи зможе ця продукція безперешкодно потрапити до покупців», — йдеться у звіті ФАО.
Додатковий тиск на ринок чинять погодні умови у Європі: кілька хвиль спеки негативно вплинули на врожаї в окремих регіонах. Якщо виробництво скоротиться, європейським країнам доведеться збільшувати імпорт, що може призвести до ще більшого зростання цін через конкуренцію між покупцями.
ФАО знизила прогноз глобального виробництва зерна у 2026 році до 2,98 млрд тонн, що стане найбільшим річним скороченням з 2018 року. На ціни впливають не лише врожаї, а й такі фактори, як:
- погодні умови;
- обсяги світового виробництва;
- проблеми з експортом;
- геополітична ситуація;
- транспортні витрати;
- попит у великих країнах-імпортерах;
- запаси продовольства;
- очікування трейдерів щодо майбутніх поставок.
Ще одним ризиком для аграрного сектору може стати феномен Ель-Ніньйо, який здатен змінювати погодні умови у різних регіонах світу, впливаючи на врожайність через засухи чи надмірні опади.
Зростання світових цін не означає негайного подорожчання всіх продуктів в Україні. На внутрішньому ринку ціни залежать також від курсу гривні, внутрішнього виробництва, логістики, витрат на енергію, попиту та конкуренції. Однак тривале підвищення цін на зерно, цукор та іншу агропродукцію може створити додатковий тиск і на український ринок.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що повідомлення про порожні полиці у супермаркетах і зникнення окремих продуктів пов’язані не з дефіцитом, а з ударами по складах і логістиці: товарів в Україні достатньо, але окремі позиції можуть тимчасово не встигати потрапляти на полиці.