Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила залишити під вартою Єлизавету Івахненко, відому як «Муза», яка є однією з підозрюваних у справі «Карфаген». Альтернативою залишається внесення застави у 20 мільйонів гривень. Про це повідомляє «Радіо Свобода» та «Суспільне» з посиланням на трансляцію засідання суду.
Під час судового засідання Івахненко відповіла на запитання судді щодо стану здоров'я. Вона зазначила, що до проведення операції приймала медикаменти, однак деталі лікування просила не розголошувати. За її словами, після операції вона має регулярно проходити медичні огляди.
«Після операції я повинна проходити регулярні медичні огляди», — заявила Івахненко під час засідання.
Захист Івахненко просив суд змінити запобіжний захід на особисте зобов’язання або домашній арешт із електронним браслетом, а також зменшити розмір застави. Адвокати також просили скасувати рішення слідчого судді, а у разі відмови — призначити їй особисте зобов’язання або домашній арешт із браслетом і зменшити суму застави. Вони наголошували, що річний дохід підозрюваної становить 3 мільйони 388 тисяч гривень, тому визначена сума застави у шість разів перевищує її офіційні доходи. Також адвокати вважають, що розмір застави не відповідає майновому стану 24-річної Івахненко. Вони зазначали, що у матеріалах справи відсутні докази її причетності, а сама Івахненко не була обізнана про корупційні схеми, пов’язані з кол-центрами, і не знала про злочинне походження коштів.
Суд залишив чинним попереднє рішення, згідно з яким Івахненко перебуває під вартою, але має можливість вийти на свободу, сплативши визначену заставу. Як повідомляє «Суспільне», підстави для зміни запобіжного заходу суд не побачив.
Сама Івахненко у суді заявила, що не визнає провини і не знала про існування злочинної організації. Вона також спростувала інформацію про спільне проживання з іншим фігурантом справи Сергієм Кропивою («Канцлером»). За словами Івахненко, вона має дві вищі освіти — юридичну та філософську, працювала в університеті, міжнародному фонді та займалася підприємницькою діяльністю. Її доходи задекларовані: у 2020–2025 роках вона отримала 3,388 млн гривень від контрагентів, а як ФОП у 2025 році — близько 7 млн гривень. Вона володіє нежитловим приміщенням вартістю приблизно 7 млн гривень. Подорожувати за кордон почала у 2022 році, зазвичай на кілька днів, а коштовності та подарунки отримувала від чоловіків, з якими перебувала у стосунках.
«Я не визнаю провини і не знала про існування злочинної організації», — сказала Єлизавета Івахненко.
>
«У мене зараз немає нічого», — заявила Івахненко, коментуючи можливість внесення застави.
Судді Наталія Дорошенко, Сергій Боднар і Даниїла Чорненька відхилили апеляційну скаргу Івахненко, залишивши чинним арешт із правом внесення застави у 20 мільйонів гривень.
Сторона обвинувачення наполягала, що у разі зміни запобіжного заходу існує ризик, що підозрювана може переховуватись від слідства.
Що відомо про роль Івахненко у справі
За даними слідства, Єлизавета Івахненко, яка фігурує у матеріалах під псевдонімом «Муза», була близькою особою Сергія Кропиви («Канцлер»), якого правоохоронці вважають організатором злочинної організації. За інформацією НАБУ і САП, ця організація займалася «кришуванням» шахрайських кол-центрів і легалізацією майна, отриманого злочинним шляхом.
Журналісти виявили, що Івахненко навчалася в Одеській юридичній академії, де у 2020 році була студенткою третього курсу, а вже у жовтні 2024 року фігурувала як аспірантка кафедри міжнародного та європейського права. Протягом 2024/2025 навчального року вона також обіймала посаду заступниці декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій. У травні 2025 року Івахненко представляла академію на форумі «Синергія Півдня – Курс на цифрову трансформацію», однак нині її прізвище відсутнє серед керівництва факультету.
Раніше, як повідомляє Bihus.Info, Івахненко нібито допомагала Кропиві легалізувати незаконно отримані кошти: активи оформлювали на неї та її матір, а вона надсилала Кропиві розрахунки щодо сум, які потрібно проводити через ФОПи.

