На Олександрівському напрямку російські війська щодня намагаються повернути втрачені позиції, використовуючи малі штурмові групи, авіацію та керовані авіабомби. Про це повідомив начальник відділення комунікації 79-ї Таврійської десантно-штурмової бригади 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, старший лейтенант Роман Писаренко, а також начальник групи безпілотних систем штабу 132-го окремого розвідувального батальйону Олексій Макарчук в ефірі телемарафону «Єдині новини».

За словами Писаренка, окупанти штурмують позиції з самого ранку до вечора, а під час відступу масово мінують територію. Вибухівку росіяни маскують під побутові речі: коробки, пачки, магазини, радіостанції. Через це українським військовим доводиться ретельно перевіряти й зачищати місцевість перед просуванням.

Макарчук зазначає, що останнім часом на цьому напрямку спостерігається певне затишшя, ймовірно через невдалі спроби росіян знайти слабкі місця в українській обороні. Однак окремі спроби просування ворога все ж фіксуються, і українські військові активно протидіють цим діям. Росіяни намагаються проникати через поля та посадки малими групами або навіть по одному, але їм не вдається досягти необхідної концентрації для масштабного наступу.

Тактика російських військ залишається незмінною — вони діють малими піхотними групами по два-три солдати. Як зазначає Писаренко, це дозволяє їм просуватися лише на кілька метрів, але українська аеророзвідка виявляє і знищує такі групи. Виявлення противника значною мірою забезпечують безпілотні системи: близько 70% роботи підрозділів складають чергування, розвідка та спостереження за районами можливого перебування ворога. Погодні умови — дощ, сніг, сильний туман — ускладнюють роботу дронів через вплив на електроніку та двигуни.

Окупанти також активно застосовують авіацію та КАБи, здійснюючи кілька заходів протягом дня. Водночас російські військові намагаються використовувати різні способи маскування, іноді досить незвичні: «З найдивніші способи у росіян ми вже бачили, як вони наряжались, як пінгвіни, і думали, що їх не видно, і вони просто йшли по полю у тепловізійних плащах, але їм це не допомогло», — розповів Макарчук.

Писаренко наголошує, що росіяни не проводять повноцінної ротації: поранених не евакуюють, максимум — передають бинти чи зеленку. За його словами, командування наказує пораненим: «метайтеся, сидіть там».

Ситуацію ускладнює робота російських дронів, які відстежують маршрути українських військ і намагаються завдавати ударів дронами-«ждунами». Українські воїни обходять такі засідки, використовуючи наземні роботизовані комплекси та гексакоптери, здатні перевозити до 15 кг вантажу. За словами Писаренка, російська зона ураження на окремих ділянках сягає 2–10 км у глибину через застосування FPV-дронів на оптоволокні, але українські сили можуть уражати цілі на відстані понад 20 км.