Перевізники, які пропонують пасажирам спальні місця в автобусах, фактично здійснюють незаконне переобладнання транспортних засобів. Замість сертифікованих сидінь із ременями безпеки встановлюють саморобні лежанки, що не відповідають вимогам безпеки.

Серійний туристичний автобус розрахований на пасажирів, які перебувають у сертифікованих кріслах. Конструкція сидінь, їх кріплення, спинки, підголівники та ремені безпеки проходять краш-тести і забезпечують захист під час аварій. Якщо ж крісло переробляють на лежанку або замінюють на іншу конструкцію, пасажир у разі екстреного гальмування чи зіткнення може отримати тяжкі травми через відсутність належної фіксації тіла.

Головна небезпека лежачих місць полягає в тому, що штатний ремінь безпеки розрахований на сидячого пасажира. Якщо людина лежить або сильно відхилила спинку, ремінь може не втримати її або навіть спричинити травму. Під час аварії пасажир без правильної фіксації може вдаритися об елементи салону, інших людей або бути викинутим зі свого місця. Укртрансбезпека називає такі переобладнання прямою загрозою життю та здоров’ю.

Зміна кількості, типу або розташування пасажирських місць є втручанням у конструкцію автобуса. Для легалізації переобладнаного салону потрібна процедура погодження та сертифікат відповідності, яких у випадку спальних місць в Україні наразі немає. Перевізник не може підтвердити безпеку лише фотографіями або рекламою. Укртрансбезпека наголошує, що сертифікованих автобусів із спальними місцями в Україні немає, а реклама таких послуг має викликати у пасажирів додаткові запитання.

Комфортні крісла з регульованими спинками і підставками для ніг справді встановлюють у туристичних автобусах, але це не означає, що їх можна перетворювати на повноцінне ліжко. Виробник передбачає використання сидінь у певному положенні, а повне розкладання або додаткові лежаки виходять за межі сертифікації.

Укртрансбезпека попереджає про можливу адміністративну або кримінальну відповідальність перевізників за експлуатацію автобусів із незаконними змінами конструкції. Це може призвести до анулювання ліцензії. Реклама «спальних місць» сама по собі не є доказом злочину, але може стати підставою для перевірки.

Пасажирам радять перед купівлею квитка уточнювати, що саме пропонує перевізник під «спальним місцем», вимагати документи на переобладнання, а також перевіряти наявність ременя безпеки. Якщо ремінь відсутній або не може належно зафіксувати пасажира, від такого місця краще відмовитися.

Тривалі автобусні поїздки дійсно виснажують, але безпека не повинна поступатися комфортом. Безпечний «спальний автобус» потребує спеціальної інженерної конструкції, випробувань і сертифікації, яких наразі в Україні немає. Тому реклама спальних місць означає додатковий ризик для пасажирів.