Дослідники з Інституту науки Вейцмана під керівництвом Міхаль Ірані розробили модель штучного інтелекту, яка здатна з високою точністю відтворювати зображення, що виникають в уяві людини, на основі даних мозкової активності. Про це повідомляє Futurism.

Для навчання системи науковці використали публічний набір фМРТ-сканів мозку восьми піддослідних, яким демонстрували тисячі різних картинок. Особливістю дослідження стало використання сканів високої роздільної здатності, що дозволяють аналізувати об'єми мозку розміром лише в один кубічний міліметр.

Розроблений декодер мозку складається з двох гілок: одна відповідає за структуру зображення, інша — за його зміст. Обидві гілки передають дані у дифузійну модель ШІ, яка створює фінальне зображення. Для підвищення точності, враховуючи обмежену кількість реальних сканів, команда використала додаткову модель-кодувальник, що генерує синтетичні дані мозкової активності на основі конкретних зображень. Це дозволило декодеру тренуватися на більшій кількості даних і досягати кращого результату.

Втім, система поки що не є ідеальною. Міхаль Ірані зазначила, що іноді ШІ помиляється: наприклад, одного разу нейромережа відтворила собаку у ванній як козу у ванній. Незважаючи на це, результати вражають наукову спільноту. Нейробіолог з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі Томмі Спрейг прокоментував:

Якщо існує спосіб непомітно витягувати інформацію про те, що ви думаєте, тоді 150 років наукової фантастики можуть справдитися будь-коли, і це тривожить з багатьох причин.

Перспективи та виклики приватності

Технологія може стати проривом для людей із паралічем, які втратили можливість спілкуватися. Водночас вона несе ризики для приватності: нині для роботи потрібні великі й дорогі апарати фМРТ, але у майбутньому алгоритми можуть працювати з портативними пристроями ЕЕГ. Це потенційно дасть змогу зчитувати інформацію з мозку без згоди людини.

Нейробіолог і філософ з Мюнхенського технічного університету Марчелло Ієнка наголосив:

Я не маю сумнівів, що це дослідження зробили з благими намірами, але, думаю, цілком очевидно, що його можуть використати для етично та суспільно проблемних комерційних цілей.

Наукова спільнота вже закликає до обговорення захисту приватних даних мозку, оскільки технологія може змінити уявлення про межі особистого простору людини.