Південна Корея відкликала свого посла в Україні у середу на тлі публічного конфлікту між країнами щодо розголошення інформації про повернення двох військовополонених із Північної Кореї. Про це повідомило міністерство закордонних справ Південної Кореї, зазначивши, що рішення пов'язане з несанкціонованим оприлюдненням деталей передачі.

У відомстві додали, що сподіваються вирішити всі спірні питання шляхом подальших консультацій, а посольство Південної Кореї в Києві продовжить роботу.

Суперечка розпочалася 23 вересня, коли президент України Володимир Зеленський заявив на Генеральній асамблеї ООН, що українська сторона повернула Північній Кореї військовослужбовців, які воювали на боці Росії та потрапили в полон. Сеул вважає, що розголошення цієї інформації поставило під загрозу родини військових у КНДР, де режим карає родичів перебіжчиків і полонених.

Україна відкинула ці звинувачення. Радник Зеленського Дмитро Литвин наприкінці вересня заявив, що жодної угоди про конфіденційність не існувало. «Такої угоди не було, це неправда. І було б неправильно приховувати те, що відбувається з конкретними полоненими», — написав він у соцмережах.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ситуацію дипломатичним непорозумінням і висловив сподівання на швидке врегулювання. Водночас президент Південної Кореї Лі Чже Мьон попереджав про «додаткові заходи», якщо Київ не визнає порушення домовленостей і не вибачиться публічно. У вівторок глава МЗС Південної Кореї Чо Хьон повідомив, що отримав вибачення від України, але воно не відповідало очікуванням Сеула.

Поставки пального до Росії

Додатковим ускладненням стали повідомлення про те, що південнокорейські порти у липні та серпні відправили до Росії понад 176 тисяч тонн паливної нафти, переважно дизелю. За даними портових документів і систем відстеження суден, опублікованих The Guardian, сім танкерів, три з яких під санкціями Великої Британії та ЄС, здійснили 14 рейсів за два місяці.

Владислав Власюк, представник президента України з питань санкційної політики, заявив, що ці поставки збіглися в часі з ударами України по російських нафтопереробних заводах, які призвели до дефіциту пального в РФ. Він зазначив: «Ці поставки почалися саме тоді, коли українські удари по російських НПЗ знизили обсяги переробки та спричинили дефіцит пального в Російській Федерації. Іншими словами, імпорт із Південної Кореї фактично допоміг Росії компенсувати втрати власних потужностей».

Сеул приєднався до міжнародної коаліції, яка після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році запровадила жорсткіші експортні обмеження проти РФ. У 2024 році Південна Корея розширила перелік контрольованих товарів до понад 1 400 позицій і посилила обмеження на так звані Common High Priority Items — компоненти, які Росія отримує через треті країни для використання у ракетах, дронах та іншому озброєнні. Також Сеул запровадив санкції проти російських суден, компаній і осіб, пов'язаних із військовою співпрацею з КНДР.

У відповідь на повідомлення про поставки пального, МЗС Південної Кореї заявило, що країна «підтримує і активно бере участь у глобальних зусиллях щодо припинення війни в Україні та відновлення миру». Водночас у відомстві відмовилися коментувати конкретні поставки чи прихід підсанкційних суден, підкресливши, що Південна Корея суворо дотримується власних експортних обмежень щодо Росії.