У 2026 році Латинська Америка стала одним із найактивніших регіонів, звідки Росія вербує іноземних громадян для участі у війні проти України. Як повідомляє проєкт «Хочу жити», лише за перші дев’ять місяців 2026 року до українського полону потрапило у чотири рази більше латиноамериканців, ніж за всі попередні роки повномасштабної війни разом узяті.

За даними проєкту, Москва, попри продовження пошуку людських ресурсів в африканських країнах, під тиском міжнародної спільноти та через суспільний резонанс змістила акцент на латиноамериканський регіон. Серед полонених опинився колишній офіцер армії Гондурасу Вілсон Ноель Кінтеро Гусман, який служив на батьківщині з 2013 по 2024 рік. У липні 2026 року він приїхав до Росії у пошуках заробітку та підписав контракт із російською армією.

Разом із ним у схожій ситуації опинився громадянин Парагваю, колишній далекобійник Касерес Богадо Маркос Нагуель. Обом запропонували підписати документи без можливості перекладу чи ознайомлення з умовами. У банку їм видали по мільйону рублів, але більшу частину грошей і документи одразу забрав куратор, змусивши найманців самостійно купувати форму.

На відміну від інших рекрутів, парагваєць і гондурасець майже одразу опинилися на передовій у Сумській області без базової підготовки. Після невдалого штурму їхня група спробувала відступити, але російський загороджувальний підрозділ відкрив по них вогонь на ураження. Гусман вступив у перестрілку із загороджувальниками, під час якої загинули двоє російських військових. Після цього іноземці вирішили здатися в полон Збройним силам України.

Ще один випадок стосується громадянина Еквадору Вілсона Месіаса Васконеса Лопеса, якого завербували через Facebook, пообіцявши «високооплачувану роботу в сфері безпеки». Прибувши до Подольська на початку червня, він підписав контракт і замість охорони об’єктів потрапив до штурмового підрозділу. Завданням Лопеса було проникнення у тил українських позицій у складі малих груп. Разом із російським військовим вони одинадцять днів пробиралися через ліс без їжі й води. Коли супутник Лопеса помер від виснаження, еквадорець вийшов на позиції ЗСУ та здався.

«Лише за дев’ять місяців 2026 року до українського полону потрапило у чотири рази більше латиноамериканців, ніж за всі попередні роки разом», — повідомляє проєкт «Хочу жити».

Раніше повідомлялося, що громадян Росії також активно закликають підписувати контракти з міноборони, обіцяючи великі виплати за участь у війні проти України.