Рада Європи розглядає можливість передачі заморожених російських активів Україні для виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Про це йдеться у звіті, підготовленому членом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) від Великої Британії Тоні Воном, який нещодавно затвердив Юридичний комітет ПАРЄ.
Питання використання заморожених активів Центробанку Росії для компенсацій Україні знову стало актуальним через дефіцит коштів на оборону, попри те, що раніше ЄС ухвалив пакет допомоги на 90 млрд євро. Як зазначає автор матеріалу, політичний і юридичний опір частини держав-членів ЄС досі гальмує ухвалення рішень щодо цих активів.
Що пропонує Рада Європи
Звіт Тоні Вона рекомендує державам-членам використовувати російські активи, заблоковані у їхніх юрисдикціях, для виконання рішень ЄСПЛ щодо виплати компенсацій Україні. Для цього пропонується створити спеціальний цільовий фонд Ради Європи або внести зміни до національного законодавства країн-членів, щоб дозволити такі виплати. Йдеться насамперед про рішення у міждержавних справах між Україною та Росією, а також про інші справи, де Росія не виконала зобов'язання щодо сатисфакції.
Раніше подібні ідеї вже обговорювалися на експертному рівні, однак уперше це питання офіційно розглядається в рамках Ради Європи. Організація не має прямого контролю над активами, більшість яких зберігається у Бельгії (депозитарій Euroclear), і може лише надавати рекомендації.
Перспективи та обмеження
Експерти скептично оцінюють шанси на реалізацію цієї ініціативи. Для впровадження механізму потрібні або політичні рішення на рівні окремих держав, або зміни до Європейської конвенції з прав людини, що малоймовірно через складність ратифікації. Також можливе ухвалення окремої рекомендації Комітету міністрів Ради Європи.
"Рада Європи точно може відіграти свою роль у питанні конфіскації російських активів. Зрештою, ніхто й не вірив свого часу, що Трибунал щодо злочину агресії буде створений в її рамках", — прокоментував один зі співавторів "Меморандуму Аканде".
Наразі суми сатисфакцій, присуджені ЄСПЛ, значно менші за загальний обсяг заморожених активів. Однак у практиці Суду є й мільярдні рішення, як-от компенсація компанії ЮКОС на 1,86 млрд євро. Водночас остаточні рішення щодо головних міждержавних справ між Україною та Росією ще не ухвалені, і Суд не має юрисдикції щодо подій після 30 вересня 2022 року, коли Росія вийшла з Ради Європи.
Ключовим фактором залишається політична воля європейських столиць, адже саме рішення ЄС і окремих держав визначатимуть майбутнє російських активів.