Україна за першу половину вересня змогла експортувати обсяг аграрної продукції, що становить близько 42% від звичайної місячної потреби. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час зустрічі з представниками бізнесу Хмельницької області, посилаючись на дані Мінагрополітики.

За словами Висоцького, у серпні цей показник був нижчим і складав приблизно третину місячної норми. Основними маршрутами для експорту залишаються Дунай, залізниця та транзит через сусідні країни, зокрема Румунію. Міністр підкреслив, що одним із ключових завдань держави є відновлення безпечного експорту через порти Великої Одеси.

«Наша стратегічна мета – зробити все для відновлення безпечного експорту через порти Одеси, Чорноморська та Південного. Над цим держава працює на всіх рівнях. До досягнення цієї мети маємо максимально використовувати всі доступні альтернативні маршрути», – заявив Висоцький.

Він також наголосив на важливості забезпечення агровиробників достатньою ліквідністю для підтримки виробничого циклу. За словами міністра, понад 70% аграрного сектору орієнтовано на експорт, тому для галузі критично важливо не лише зберігати вирощену продукцію, а й мати змогу її реалізовувати та отримувати ресурси для подальшої діяльності.

Попри воєнні ризики та обмеження логістики, аграрний бізнес продовжує інвестувати у виробництво, розширювати підприємства та створювати нові робочі місця. Висоцький відзначив, що в регіонах, зокрема на Хмельниччині, спостерігається впевненість у майбутньому та розвиток аграрного сектору.

За даними Мінагрополітики, за 15 днів вересня експортовано 131 тисячу тонн олії — це близько 62% від потенційного обсягу за звичайних умов (212 тисяч тонн). З них приблизно 60 тисяч тонн було відправлено дунайськими портами, 50 тисяч тонн — залізницею, а ще 20 тисяч тонн — автомобільним транспортом. Міністерство зазначає, що попри значні логістичні труднощі, експорт агропродукції триває за всіма можливими напрямками.

Міністр також запевнив, що виробництво аграрної продукції в Україні достатнє для покриття внутрішніх потреб, але подальша стійкість галузі залежить від можливості експорту та доступу до фінансових ресурсів.