Президент Росії Володимир Путін цього тижня взяв участь у саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Бішкеку, де зустрівся з лідерами країн, які стали ключовими партнерами Москви після початку війни проти України. Однак, як зазначає Newsweek, ці партнерства приносять не лише вигоди, а й зростаючі витрати для Кремля.

Путін намагався створити антивестернський блок, але фактичним лідером цього об’єднання став голова КНР Сі Цзіньпін. За даними аналітиків, лідери ШОС прагнули продемонструвати у Бішкеку єдність проти США, однак Росія, яка опинилася під тиском війни та західних санкцій, дедалі більше залежить від Китаю, Ірану, Індії та Північної Кореї.

Під час саміту Путін заявив президенту Ірану Масуду Пезешкіяну про солідарність із іранським народом у контексті війни США та Ізраїлю, пообіцявши зберегти економічні зв’язки попри «військово-політичну обстановку». Водночас Пезешкіян наголосив, що Іран готовий повернутися до перемир’я з США, якщо Вашингтон виконає свої зобов’язання, демонструючи незалежність навіть у близьких партнерських стосунках із Москвою.

Китай: асиметрія у відносинах

Китай став головним економічним партнером Росії: за оцінками директора Carnegie Russia Eurasia Center Олександра Габуєва, на Китай припадає понад 40% російського імпорту та понад 30% експортних доходів РФ. Це дає Пекіну важелі впливу — наприклад, під час травневого візиту Путіна до КНР було підписано 42 документи, але ключові угоди щодо газопроводу «Сила Сибіру 2» залишилися без конкретних термінів. У липні розбіжності у ціні стали настільки значними, що, за повідомленнями, Китай попросив Росію більше не піднімати це питання.

Індія: незалежність попри співпрацю

Індія залишається важливим покупцем російської нафти — у липні на неї припадало понад 50% імпорту нафти Індії. Прем’єр-міністр Нарендра Моді у Бішкеку назвав Путіна «другом», але прямо заявив, що війна в Україні має завершитися заради людства. Росія отримує вигоду від індійського попиту, але не може перетворити економічну співпрацю на політичну лояльність: Індія може змінити свою позицію під тиском США чи з власної ініціативи.

Іран і КНДР: обмежена підтримка

Іран постачає Росії дрони Shahed та інше озброєння, однак стратегічне партнерство між країнами не передбачає автоматичної військової допомоги у разі нападу. У той же час, договір із КНДР містить зобов’язання про взаємну військову підтримку. За даними CSIS, Північна Корея вже передала Росії понад 15 мільйонів артилерійських снарядів і близько 15 тисяч військових, отримуючи у відповідь продовольство, енергію та військові технології.

«Росія потребує цих друзів як ніколи. Але „податок на дружбу“ для Путіна незабаром стане неминучим», — підкреслює Newsweek.

На тлі військового глухого кута в Україні та економічних труднощів, залежність Росії від партнерів зростає, але кожен із них висуває власні умови та не готовий автоматично підтримувати Москву у всіх її діях.