Кілька країн Європейського Союзу закликають до колективного розірвання 16 двосторонніх інвестиційних угод із Росією, які Москва використовує для судових позовів проти європейських компаній і які залишаються перешкодою для використання заморожених російських активів на користь України. Про це повідомляє Kyiv Independent.
Бельгія, на території якої зберігається основна частина заморожених російських активів на суму близько 200 мільярдів євро, ще у грудні 2025 року висунула скасування цих угод як умову підтримки плану ЄС щодо використання цих коштів для допомоги Україні. Більшість угод були підписані наприкінці Холодної війни для захисту інвестицій компаній між країнами.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ці угоди стали інструментом для російських компаній та осіб, які потрапили під санкції, щоб ініціювати численні арбітражі проти європейських держав. За даними Єврокомісії, лише Бельгія стала об’єктом дев’яти окремих арбітражних процесів і понад 200 судових справ у Верховному суді країни.
На сьогодні з 27 країн ЄС 17 мають чинні інвестиційні угоди з Росією (Бельгія та Люксембург мають спільну), а Литва стала першою, хто розірвав таку угоду (у жовтні 2025 року). Україна також припинила дію свого договору з Росією у січні 2025 року. Водночас, як зазначає представник Єврокомісії, існування цих угод суперечить сучасній політиці ЄС у сфері захисту інвестицій через систематичні порушення Росією прав європейських інвесторів.
«Інвестори ЄС не в безпеці в Росії і мають звідти піти», — заявив дипломат, знайомий із позицією Литви.
Незважаючи на наявність угод, Росія продовжує експропріювати активи європейських компаній. У 2023 році під націоналізацію потрапили активи Danone, Carlsberg, OMV, Fortum, Uniper, а у січні 2026 року — Raiffeisen Bank на суму 2,1 мільярда євро. Raiffeisen вирішив не оскаржувати це рішення через австрійсько-російську інвестиційну угоду, посилаючись на високі юридичні ризики та витрати.
Єврокомісія наголошує, що навіть попри те, що ЄС не є стороною цих договорів, вона координуватиме зусилля держав-членів щодо їхнього розірвання. Процедура припинення зазвичай передбачає повідомлення за 12 місяців. Однак навіть після розірвання діє так звана «післядія» (sunset clause), яка захищає вже зроблені інвестиції ще протягом 15 років.
Дискусія щодо скасування угод і використання заморожених російських активів триває. Швеція, Польща, Іспанія та Нідерланди закликали поновити розгляд цього питання на рівні міністрів закордонних справ ЄС. Водночас Бельгія наполягає на обов’язковому розірванні угод усіма країнами. Деякі дипломати вважають, що практичний ефект від скасування буде переважно символічним, оскільки санкційні правила ЄС вже фактично призупинили дію цих договорів.