Голова Офісу президента України Кирило Буданов у розмові з латвійськими журналістами окреслив умови, за яких Київ готовий до перемовин про мир: припинення бойових дій по фактичній лінії фронту на момент досягнення домовленості, гарантії безпеки та відмова від юридичного визнання втрати територій.
Водночас президент Володимир Зеленський у ці ж дні деталізував кроки для деескалації: розблокування судноплавства в Чорному морі, взаємне енергетичне перемир’я на зимовий період і продовження гуманітарних обмінів. Обидва ці підходи, як зазначає джерело, відображають послідовну позицію Києва, яка не змінювалася ще з кінця минулого року, коли обговорювався так званий «мирний план Трампа».
Однак Джаред Кушнер, представник президента США, публічно озвучив інше бачення. За його словами, Вашингтон уже підготував основну частину мирної угоди, але її підписання гальмується через небажання України йти на територіальні поступки. «Путін окреслив свою позицію щодо того, чого він прагне. Якби Україна погодилася на поступки в цьому питанні, ми вже узгодили б решту пунктів угоди. Але Україна зараз цього не хоче», — заявив Кушнер.
«Путін окреслив свою позицію щодо того, чого він прагне. Якби Україна погодилася на поступки в цьому питанні, ми вже узгодили б решту пунктів угоди. Але Україна зараз цього не хоче», — заявив Джаред Кушнер.
Це свідчить про те, що, як і раніше, Путін наполягає на отриманні неокупованої частини Донбасу без бойових дій, використовуючи шантаж. Проблема полягає не лише в тому, що часткова капітуляція є неприйнятною для українського суспільства. Якщо уявити, що Україна погодиться на формулу Путіна і відступить від власної, немає жодних гарантій, що Москва одразу не вимагатиме Херсон і Запоріжжя. Наразі також невідомо, чи готовий Захід, і насамперед США, гарантувати обмеження подальших апетитів Кремля, і якими можуть бути такі гарантії.
Від відповідей на ці питання залежить сама конструкція політичної платформи для виходу з війни. Як зазначає джерело, наразі ці відповіді відсутні.