Німецький політолог і співзасновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн в інтерв’ю 24 Каналу заявив, що страх Володимира Путіна за власне життя є цілком обґрунтованим, а Україна нині стоїть перед дилемою — чи варто починати удари по цивільній інфраструктурі Росії у відповідь на масовані атаки по українських містах.

За словами Фройденштайна, страх за майбутнє притаманний усім диктаторам, які розуміють, що після завершення їхнього правління можуть постати перед серйозними наслідками. Він наголосив, що навіть якщо Путін справді боїться за своє життя, це не повинно впливати на легітимність опору України та Заходу російській агресії: «Сам факт того, що він може боятися чи не боятися за своє життя, ніяк не стосується легітимності захисту нашої свободи та нашого існування, як у випадку з Україною».

Політолог також прокоментував наслідки українських атак на російську інфраструктуру. Він зазначив, що удари по нафтопереробних заводах і логістичних хабах уже змусили звичайних росіян відчути війну через дефіцит пального та перебої з доставкою товарів. Новий етап — обмеження польотів цивільної авіації — ще більше вплине на повсякденне життя в Росії. Водночас Фройденштайн вважає, що головна мета таких атак — ускладнити та здорожчати ведення війни для РФ, а не спровокувати повстання серед населення.

«Якщо польоти російської цивільної авіації зараз будуть суттєво обмежені або навіть заборонені, то звичайні росіяни знову відчують, що йде війна, яка зачіпає кожного з них», — підкреслив Роланд Фройденштайн.

Щодо масованих атак дронами на Київ і інші міста України, експерт припускає, що Росія намагається скористатися тимчасовою нестачею у ЗСУ сучасних систем ППО, поки Україна чекає на нові постачання, зокрема ракет Patriot з Японії. Він прогнозує, що удари по енергетичній інфраструктурі України посиляться взимку, але не вірить, що це зламає волю українців до спротиву.

Фройденштайн також вважає, що Україна може ухвалити політичне рішення про удари саме по цивільній енергетичній інфраструктурі Росії, хоча це буде новий рівень ескалації. Він підкреслив, що атаки на нафтопереробні заводи мають економічне підґрунтя, а удари по електростанціях — це вже безпосередній вплив на життя цивільного населення.

Щодо перспектив мобілізації в Росії після виборів до Держдуми, політолог зазначив, що Кремль поки уникає оголошення загальної мобілізації, але нарощує тиск на губернаторів і може вдатися до прихованої мобілізації через персоналізовані повідомлення. Він вважає, що нова хвиля мобілізації можлива вже після виборів.

Оцінюючи ризики ескалації проти НАТО, Фройденштайн висловив сумнів у можливості широкомасштабного нападу Росії на країни Альянсу, оскільки російська армія надто зав’язла у війні проти України.