Двоє військових із Хмельницької області — Дмитро Кирилюк та Дмитро Крохмаль — загинули на фронті, захищаючи Україну. Про це повідомляє «Суспільне» з посиланням на розповіді рідних та побратимів загиблих.
Дмитро Кирилюк до повномасштабної війни працював барменом і активно займався спортом. Його знайома згадує: «Дмитра знала 10 років. Він був дуже добрим – душа компанії. Завжди підтримає, допоможе. До нього люди тягнулися». У грудні 2024 року Кирилюк отримав повістку та вступив до лав третьої бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Свою останню битву він прийняв 26 серпня 2026 року на Покровському напрямку. У нього залишилися дружина, донька, мама і брат.
Дмитро Крохмаль у мирному житті працював провідником потяга, а згодом — на різних роботах. Він пішов на фронт добровольцем. Його кума розповідає: «Добрий, такий був добрий і спокійний. Як пішов в армію, так я його і не бачила. Хіба що по відео інколи, як виходив десь на зв'язок». Більше двох років Крохмаль служив у складі 3-ї окремої танкової бригади. Побратим Віктор згадує: «Ми з ним служили разом. Довго. Я був тоді, коли він загинув. Просто я залишився живий, а його нема. Він був спокійний, слухняний хлопець, такий хороший».
«Ми з ним служили разом. Довго. Я був тоді, коли він загинув. Просто я залишився живий, а його нема. Він був спокійний, слухняний хлопець, такий хороший», — розповів побратим Дмитра Крохмаля Віктор.
Дмитро Крохмаль загинув 13 березня 2026 року на Куп'янському напрямку. Його особу вдалося встановити лише за результатами ДНК-експертизи. У нього залишилися дружина, діти, батьки та сестра.
Раніше, 8 вересня, Івано-Франківська громада попрощалася зі старшим солдатом Іваном Василюком, якому було лише 24 роки.