Чубатий пітоху, птах із Нової Гвінеї, переносить у своєму тілі батрахотоксин — одну з найнебезпечніших природних отрут, що може спричинити оніміння шкіри при дотику. Цю отруйність випадково виявив орнітолог Джек Дамбахер у 1989 році під час експедиції до Папуа Нової Гвінеї.
Пітоху — середнього розміру птах із рудувато-коричневим і чорним оперенням, який не виробляє токсини самостійно. Замість цього він отримує батрахотоксин із їжі, зокрема з отруйних жуків роду Choresine, і накопичує його у шкірі, пір’ї та інших тканинах. Таке явище називають гетероагландулярною отруйністю.
За даними Discover wildlife, батрахотоксин діє на нервові клітини, відкриваючи натрієві канали і не даючи їм закриватися. Це призводить до втрати контролю над нервовими сигналами, що може викликати параліч і навіть смерть. National Geographic зазначає, що цей токсин смертельніший за ціанід, а відомого антидоту проти нього немає.
Джек Дамбахер випадково відчув дію отрути, коли птах подряпав його, а він торкнувся порізу губами — у результаті губи й язик оніміли на кілька годин. Місцеві жителі Нової Гвінеї давно знали про небезпеку пітоху, називаючи його "сміттєвим птахом" через необхідність спеціальної підготовки перед вживанням у їжу.
Хоча контакт із птахом зазвичай не несе смертельної загрози, він може викликати оніміння, поколювання, печіння шкіри та навіть чхання. Небезпека зростає при споживанні пітоху, оскільки токсин у великій кількості може бути смертельним. Цей птах демонструє, що небезпека в природі не завжди пов’язана з агресією чи великими зубами, а може ховатися у зовнішньо непомітних істотах.