Українські науковці активно долучаються до розробки оборонних технологій, а сама наука змінюється під впливом війни. Про це розповів заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов у розмові з ZN.UA з нагоди Дня винахідника і раціоналізатора.

За словами Курбатова, частина науковців перейшла до приватних технологічних компаній, які працюють у сфері військових технологій. Інші залишилися в інститутах чи університетах і виконують державні замовлення та дослідження. Два роки тому Міністерство освіти і науки запровадило спеціальний конкурс на державні замовлення, де основними замовниками виступають Міністерство оборони, Міністерство цифрової трансформації, Служба безпеки України, Держспецзв’язку та ще кілька відомств. Фінансування цієї програми збільшили вдесятеро, а цьогоріч у держбюджеті вперше заклали понад 2 млрд грн на переоснащення дослідницької інфраструктури.

Курбатов зазначив, що вже десятки оборонних розробок українських науковців дійшли до серійного виробництва. Усі проєкти державного замовлення мають вимогу створення повноцінного функціонального прототипу, випробуваного в реальних або максимально наближених до бойових умовах. Водночас приватний сектор, за оцінками, займає близько 80% ринку MilTech і здатен швидше впроваджувати ефективні рішення. Державні лабораторії стикаються з труднощами через складні процедури закупівель і нерівні податкові умови, що ускладнює конкуренцію з приватними компаніями.

Для вирішення цих проблем розроблено проєкт Science City — комплекс змін до законодавства, який має зменшити податкове навантаження та дерегулювати діяльність державних наукових установ. Проєкт погоджений більшістю міністерств, окрім Міністерства фінансів, яке посилається на обмеження Міжнародного валютного фонду. Курбатов наголошує, що втрати для бюджету від зниження податків мінімальні, а потенційні вигоди для економіки та науки — значно більші.

Фінансування та нові підходи

За останні три роки фінансування наукової сфери зросло на 83%, і цього року вперше за десятиліття очікується досягнення показника 0,5% ВВП на науку. Вперше фінансування наукових установ прив’язується до результатів їхньої діяльності: чим кращі результати, тим більше коштів отримує установа. Запроваджено новий механізм базового фінансування, а також стимулюється співпраця науковців із бізнесом через конкурс державно-приватного замовлення на дослідження та розробки. Переможець конкурсу отримує повне фінансування проєкту — 50% від держави, 50% від бізнесу.

Паралельно створюється Агенція прикладних досліджень, яка координуватиме взаємодію між міністерствами, фронтом, технологічними компаніями та науковцями. Спочатку це буде підрозділ у структурі УкрІНТЕІ з автономією та координацією від директорату інновацій МОН.

«Україні потрібно будувати нову інноваційну економіку — економіку доданої вартості. Її основа — технології, високотехнологічні розробки та інновації. Але щоб ці інновації з'явилися, потрібно створити для цього умови», — підкреслив Денис Курбатов.

Курбатов також відзначив, що українські університети та наукові установи адаптуються до нових умов, зокрема облаштовують лабораторії в укриттях та впроваджують сучасне обладнання. Держава продовжує інвестувати у створення центрів досконалості при провідних університетах, а інститути Національної академії наук мають власні програми оборонних досліджень.