У Львові 29 липня 2026 року відбулося прощання з Антоном Стабровським — паралімпійським призером і добровольцем, який загинув на фронті. Його поховали на Голосківському цвинтарі, повідомляє АрміяInform.
Антон Стабровський народився у Львові 1987 року, з дитинства займався плаванням у ДЮСШІ «Галичина». Він представляв Україну у складі національної паралімпійської збірної з плавання у 2004–2016 роках. Стабровський був бронзовим призером Паралімпійських ігор 2008 року в Пекіні, чемпіоном світу 2006 року в естафетному плаванні, чемпіоном Європи 2009 року, а також багаторазовим призером чемпіонатів світу та Європи. Його тренерка Олена Сальнікова згадує:
«Завжди веселий, добрий, позитивний. З ним мій мозок тренера ніколи не мав права „виключатися“ чи розслаблятися».
Перший віцепрезидент Федерації плавання України Андріян Гутник відзначив, що Антон був скромною людиною, яка "нічого не говорила про свої досягнення, а показувала їх на справі і приносила великі здобутки для України за життя".
Після завершення спортивної кар’єри Стабровський мешкав за кордоном, але у 2024 році повернувся в Україну та підписав контракт із Третьою штурмовою бригадою. Попри інвалідність ІІ групи через порушення зору, він став добровольцем. Як розповів його брат Олексій, Антон пояснював своє рішення словами: «Я хочу піти. Я відчуваю, що так потрібно. Відчуваю, що мені це треба».
18 грудня 2025 року під час бойових дій поблизу села Греківка на Луганщині з Антоном був втрачений зв’язок, після чого він вважався зниклим безвісти. Його колеги по спорту згадують його як талановитого спортсмена та добру людину. Плавець-паралімпієць Мар’ян Квасниця розповів: «Він сказав: „Я прийду, прийду в басейн, буду плавати. Треба зайти в гості до вас на плавання“. Талановитий був як спортсмен. І людина дуже добра була».
Антон Стабровський був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.