Дослідження шведських вчених із Каролінського інституту показали, що робота у нічну зміну підвищує ризик розвитку деменції на 36%, причому цей ризик зростає з тривалістю роботи у змінному графіку.
Вчені відстежували понад 13 тисяч працівників, які працювали у змінному режимі, включно з нічними змінами, протягом до 41 року. Вони виявили, що систематичне порушення сну призводить до накопичення білків амілоїду і тау у мозку — речовин, пов’язаних з хворобою Альцгеймера. Одна безсонна ніч вже підвищує рівень амілоїду у спинномозковій рідині, а повторюване порушення сну може мати серйозні наслідки.
Однак дослідники застерігають від прямого твердження, що поганий сон викликає деменцію. Як зазначає один із науковців, "ви не скажете, що поганий сон викликає деменцію, але якщо ви вразливі, це потенційний фактор ризику". Водночас інші фактори, такі як високий кров’яний тиск, куріння та діабет, також відіграють важливу роль у розвитку хвороби Альцгеймера.
Крім того, порушення сну пов’язують із підвищеним ризиком серцевих захворювань. Аналіз 35 досліджень показав, що сон тривалістю близько 4,5 години протягом трьох і більше ночей активує імунну систему, що спричиняє запалення — фактор, пов’язаний із серцевими хворобами. Підвищення рівня гормону стресу кортизолу також сприяє інсулінорезистентності і розвитку діабету, а поганий сон посилює цей цикл.
Всесвітня організація охорони здоров’я віднесла нічну зміну до категорії «ймовірно канцерогенних для людини», порівнюючи її за ризиком із вживанням червоного м’яса. Це пов’язують із порушенням циркадних ритмів, зниженням вироблення мелатоніну — гормону, що має протитуморні властивості, а також дефіцитом вітаміну D через брак сонячного світла і хронічним запаленням, яке спричиняє порушений сон.