Росія активно вдосконалює ударні безпілотники, зокрема "Шахеди", прагнучи зробити їх дешевшими, швидшими та придатними до масового виробництва. Про це в ефірі Громадського радіо розповів Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.
За словами Храпчинського, російська сторона тривалий час шукала спосіб здешевити засоби повітряного нападу, щоб збільшити їхню кількість і водночас зменшити витрати. Якщо раніше масовані обстріли здійснювалися крилатими ракетами типу Х-101 чи "Калібр", що вимагало значних ресурсів, то нині ставка робиться на масове виробництво дешевших дронів, які запускають із землі. Поява перших "Шахедів" була спрямована на виснаження української протиповітряної оборони.
Експерт зазначив, що Росія, використовуючи технології та компоненти з Ірану та Китаю, створює нові модифікації дронів. Зокрема, "Герань-4" — це посилений планер із реактивною тягою, уніфікованою електронікою та готовий до серійного виробництва. "Герань-5" є копією іранського дрона "Карар". Всі ці моделі мають уніфіковане оснащення — зв'язок, навігацію, камери, що дозволяє швидко масштабувати виробництво.
Храпчинський підкреслив, що основна мета Росії — масштабування виробництва дешевих засобів ураження, які Україна змушена перехоплювати дорогими ракетами класу "повітря-повітря" або "земля-повітря". Це виснажує ресурси української ППО, які й так обмежені підтримкою західних партнерів. Він наголосив на необхідності пошуку власних рішень, зокрема розвитку автоматизованих систем виявлення та знищення цілей, щоб зменшити навантаження на пілотів і підвищити ефективність протидії швидким дронам.
"Треба шукати своє власне рішення. І, знову-таки, не треба чекати, що зараз оприлюднили, що з’явилися дрони на реактивній тязі. Це лише 30% вирішення проблеми", — зазначив Храпчинський.
Він також звернув увагу на слабкі місця російського виробництва дронів: хоча мережа підприємств розгалужена по всій РФ, багато електроніки постачається з Китаю та Білорусі, а корпуси виготовляють на підприємстві "Алабуга". Це створює залежності, на які Україна може впливати, зокрема ударами по пускових майданчиках та логістичних ланцюгах.
Окремо експерт зупинився на зміні тактики застосування дронів: якщо раніше "Шахеди" кружляли і змінювали маршрути, то зараз використовують найкоротші траєкторії — до 20 хвилин польоту. Це ускладнює роботу української ППО, скорочує час на реагування і дозволяє ворогу проривати оборону.
За словами Храпчинського, нові реактивні дрони не замінять звичайні "Шахеди", а використовуватимуться разом у комбінованих атаках для виснаження українських сил і створення психологічного тиску на населення. Він підкреслив, що протидія має бути комплексною — не лише перехоплення у повітрі, а й удари по виробничих і пускових об'єктах ворога.