На одній із навчальних локацій екіпажі українських військових опановують роботу з перехоплювачами Merops – дронами, які стали частиною проєкту «Антишахедний рубіж» і привернули увагу завдяки участі у їх розробці Еріка Шмідта, колишнього голови Google. Про це повідомляє LB.ua з місця подій.

Інструкторами на локації виступають Борода та Денис – обидва мають досвід у добровольчих формуваннях територіальних громад (ДФТГ) та медичних підрозділах. Вони наголошують, що для ефективної роботи з перехоплювачами потрібна база знань з FPV-дронів, а також розуміння ролей усіх членів екіпажу: пілота, штурмана, техніка та інженера по катапульті чи антенах. За словами Дениса, «пілот має розуміти, як працює штурман і технік, бо якщо щось трапиться з дроном, треба самому розбиратися».

Екіпажі, які проходять навчання, раніше працювали з українськими перехоплювачами, але відзначають суттєву різницю між ними та Merops. За словами Луки, одного з пілотів, «у нас були “Жигулі”, а це – “Феррарі”». Його побратим Дмитро додає, що технологія донаведення Merops значно полегшує роботу: дрон сам підсвічує ціль і захоплює її на великій відстані, а камера має кращу якість. Екіпажі працюють на північно-східному напрямку, де їм доводиться збивати як розвіддрони, так і «шахеди».

«Збиття – це величезна удача. Тобі треба побачити ціль на відстані 200 метрів, бо всі ці програми дають похибку в кілометр. Найбільш точний результат показує сам радар, якщо він відкалібрований і там нормальний радарист», – розповідає Лука.

Проєктний керівник «Антишахедного рубежу» Олександр пояснює, що Merops використовують переважно для боротьби з «шахедами» та розвіддронами, а не з дешевшими цілями, оскільки один дрон коштує близько $15 тисяч. Для ефективної роботи одному екіпажу на місяць потрібно щонайменше 32 дрони, а максимальний результат – 32 збиті цілі за чергування, витративши 34 дрони. Олександр порівнює: «Сам дрон – це лише патрон, а наземна станція – автомат».

Важливою особливістю Merops є функція самоліквідації, яка не дозволяє противнику отримати доступ до технологій у разі втрати дрона. Водночас, за словами інструкторів, найбільша проблема для перехоплювачів – погодні умови. Денис зазначає, що працював навіть у град і сніг, але на дронах без донаведення, де все відбувається вручну.

Олександр підкреслює, що виробник Merops постійно спілкується з екіпажами та оперативно реагує на нові виклики. Наприклад, коли росіяни запустили технологію ухилення на «шахедах», інженери швидко знайшли рішення. Водночас інструктори наголошують: важливо не замовчувати проблеми, щоб система залишалася ефективною.

LB.ua детально розповідає про підготовку екіпажів, особливості роботи з Merops та виклики, з якими стикаються українські військові у боротьбі з дронами-камікадзе.