Дмитро Донцов, один із найвпливовіших ідеологів українського націоналізму XX століття, знайшов свій останній спочинок не в Україні, а на Українському православному цвинтарі святого Андрія у містечку Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США. Його поховали серед інших видатних діячів української еміграції, що зробило це місце символічним пантеоном для національної еліти, яка не змогла повернутися на батьківщину.

Донцов народився 1883 року в Мелітополі у родині, яка, попри українське коріння, була інтегрована у російськомовне середовище. Його шлях до української ідентичності був свідомим вибором дорослої людини, а не результатом родинного виховання. Навчаючись у Петербурзі, Донцов захопився соціалістичними ідеями, вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії, за що двічі був заарештований. Після втечі до Галичини він розчарувався в марксизмі та соціалізмі, закликав до політичного відокремлення України від Росії та орієнтації на Західну Європу.

У 1926 році у Львові вийшла його праця "Націоналізм", яка стала основою доктрини інтегрального націоналізму. Донцов вимагав від нації фанатичної відданості ідеї та безкомпромісної боротьби. Він не був членом ОУН, але його вплив на молоде покоління був визначальним. Донцов залишався редактором впливових журналів, навколо нього гуртувалися такі постаті, як Євген Маланюк, Олена Теліга, Олег Ольжич.

Після початку Другої світової війни Донцов емігрував, а з 1947 року оселився в Монреалі, Канада. Тут він продовжував писати та виступати, хоча життя в еміграції було складним і супроводжувалося політичними конфліктами в діаспорі. Останні роки Донцов провів у самотності та скруті, але зберігав гострий розум і уважно стежив за подіями в підрадянській Україні.

Донцов помер 30 березня 1973 року в Монреалі. Його тіло перевезли до США, на цвинтар у Саут-Баунд-Брук, який став місцем поховання багатьох видатних українців. Як пояснює 24tv.ua, поховати його в Україні було неможливо через тотальний контроль радянської влади, яка вважала Донцова ідеологічним ворогом. У ті роки в УРСР тривали репресії проти дисидентів, і будь-яка спроба повернути прах Донцова завершилася б його знищенням спецслужбами.

"Для радянської системи безпеки Дмитро Донцов був уособленням абсолютного зла, ідеологічним ворогом номер один. Повернути його прах в УРСР було фізично і політично неможливо", — йдеться у матеріалі 24tv.ua.

Сьогодні могила Донцова у США залишається місцем пам’яті про людину, чиї ідеї вплинули на кілька поколінь українських патріотів.