В умовах війни, що триває понад чотири роки, Україна зіткнулася з масштабними схемами ухилення від сплати податків, які суттєво впливають на наповнення бюджету та фінансування оборони. Як повідомляє zn.ua, детінізація економіки стала одним із ключових завдань держави, що відображено у Меморандумі з МВФ і проєкті постанови про Програму діяльності Кабінету міністрів від 17 серпня 2026 року.

Основні схеми ухилення

Найбільші втрати бюджету спричиняють зарплати в конвертах — 237–262 млрд грн на рік, а також порушення митних правил, сіра контрабанда й корупція на митниці — ще 110–125 млрд грн. За оцінками CASE Україна, ІСЕТ та ЕЕП, лише за 2025 рік повністю неофіційні зарплати склали 246 млрд грн, з яких мало б бути сплачено 127,5 млрд грн податків (включно з ЄСВ). Додатково, самозайняті особи уникли податків на суму близько 77 млрд грн.

Аномалія спостерігається і в офіційних виплатах на рівні мінімальної зарплати (7900–9400 грн), де понад 532 тисячі працівників отримують доплати в конвертах — це коштує бюджету 72 млрд грн. Причиною такого явища експерти називають податковий тиск, зокрема зростання ставки військового збору з 1 січня 2025 року в 3,3 раза.

Митні аномалії та контрабанда

Великий розрив у митній статистиці між Україною та країнами-партнерами свідчить про значні обсяги контрабанди та корупції на кордоні. Наприклад, у 2025 році імпорт легкових автомобілів із Німеччини, Польщі, США та Японії за українськими даними становив 3,14 млрд дол., тоді як за митними даними цих країн — лише 1,8 млрд дол. Подібні розбіжності виявлені щодо смартфонів, вітрогенераторів, літій-іонних акумуляторів та квітів.

Ще одним поширеним інструментом ухилення є зловживання пільгами для міжнародних посилок (вартість до 150 євро не оподатковується). За даними Міністерства фінансів, за сім місяців цього року загальна вартість міжнародних посилок склала 136,3 млрд грн, з яких 42% не оподатковувалися ПДВ. Збереження цієї пільги може призвести до втрат бюджету щонайменше 10 млрд грн на рік.

"Втеча в тінь — це закономірна відповідь на податковий тиск", — зазначають експерти CASE Україна.

Тенденції останніх років

Останніми роками зросла популярність схем для внутрішнього використання — транзитно-конвертаційних центрів і дропів, які досягають обсягів у 250–320 млрд грн на рік. Водночас офшорні схеми та транскордонне переміщення прибутку через валютні обмеження і нові стандарти податкової прозорості залишаються на історично низькому рівні (55–65 млрд грн), але можуть знову активізуватися із послабленням валютного контролю.

Контрольні та правоохоронні органи демонструють певний прогрес у боротьбі зі схемами з ПДВ (85–95 млрд грн обсягів, втрати бюджету — 14–16 млрд грн на рік), а обсяги блокування податкових накладних зменшилися майже вдвічі. Водночас втрати через зловживання спрощеною системою оподаткування хоч і є, але не мають критичного масштабу.