Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами України наближається до критичної межі, та звернувся до Верховної Ради з вимогою якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.

За словами Корецького, хоча офіційний дефіцит держбюджету скоротився, це стало можливим переважно завдяки міжнародній підтримці, а не зростанню внутрішніх доходів. Власні надходження бюджету покривають лише близько двох третин видатків, а ритмічність фінансування залежить від політичних рішень партнерів. Уряд наголошує, що запас стійкості державних фінансів став небезпечно вузьким.

За січень–липень 2026 року доходи держбюджету становили 3 249,2 млрд грн, видатки — 3 437,4 млрд грн. Офіційний дефіцит склав 187,3 млрд грн, що у 3,6 разу менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Водночас міжнародні трансферти сягнули 1 000,7 млрд грн, тобто 30,8% усіх доходів. Без цієї допомоги внутрішні доходи покривали б лише 65,4% видатків, а розрив між видатками та доходами зріс би до 1 187,9 млрд грн. Порівняно з минулим роком, внутрішня бюджетна нерівновага лише поглибилася, а статистичне скорочення дефіциту пояснюється зростанням зовнішньої підтримки.

Видатки на оборону та безпеку за сім місяців 2026 року сягнули 2 469,8 млрд грн (71,9% усіх видатків), що перевищує обсяг внутрішніх доходів приблизно на 221 млрд грн. Міжнародна допомога стала невід’ємною частиною щоденного функціонування держави, дозволяючи фінансувати не лише оборону, а й соціальні, освітні та медичні програми. Водночас уряд не може швидко скоротити дефіцит без ризику для обороноздатності чи добробуту населення.

Ринок ОВДП за січень–серпень 2026 року забезпечив чистий ресурс лише 46,9 млрд грн, що у десятки разів менше за бюджетний розрив без міжнародних трансфертів. Висока дохідність державних паперів стимулює банки вкладати у борг, а не кредитувати бізнес, що може негативно впливати на інвестиції.

За даними Мінфіну, з початку повномасштабного вторгнення до 1 вересня 2026 року Україна отримала близько 199 млрд дол. міжнародної допомоги. Однак ці надходження нерівномірні: у другому кварталі 2026 року надійшло понад три чверті піврічної підтримки, а 2025 року понад 41% річної допомоги надійшло лише у четвертому кварталі. Така асиметрія створює ризики для ліквідності бюджету.

Що пропонує уряд

Уряд бачить кілька ключових кроків для стабілізації фінансів:

  • Гарантувати середньострокове зовнішнє фінансування з чітким поквартальним графіком та механізмом проміжної підтримки.
  • Планувати бюджет за трьома окремими контурами: поточні цивільні видатки, оборона, відбудова — з різними джерелами та правилами фінансування.
  • Збільшувати внутрішні доходи через боротьбу з тіньовою економікою, реформу митниці, перегляд пільг та підвищення ефективності державних активів.
  • Підвищувати результативність видатків, проводити аудит цивільних програм, секвеструвати бюджет та консолідувати ресурси для оборони.
  • Розвивати внутрішній борговий ринок із довшими строками та ширшим колом інвесторів, не витісняючи кредитування бізнесу.
  • Визначити стратегію структури міжнародної допомоги: гранти — для незворотних втрат і соціальної підтримки, кредити — для проєктів відновлення економіки.
«Державні фінанси ще не є кризовими, але їхня стійкість має дуже високу зовнішню залежність», — підкреслюється в матеріалі.

У підсумку, уряд наголошує на необхідності чесної оцінки бюджетної стійкості та збереження балансу між зовнішньою підтримкою і розвитком власної податкової бази.