Минулого тижня у Львові відбулася Конференція українських студій "Україна у світі", яка зібрала майже три сотні дослідників із 38 країн шести континентів. Ця подія стала майданчиком для обговорення сучасного стану та перспектив розвитку українських і кримськотатарських студій у глобальному академічному просторі.

Конференцію організували Український інститут, Міністерство культури України, Український католицький університет та Глобальна коаліція українських студій за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Фундації "Множина". Вперше одночасно обговорювалися теми як україністики, так і кримськотатарських студій, а також розширення досліджень на сфери медицини, технологій, безпеки та геополітики.

Історично українські студії за кордоном розвивалися переважно завдяки зусиллям діаспори та окремих академічних центрів, зокрема Української вільної академії наук, Науково-дослідного інституту при Гарварді та Канадського інституту українських студій. Після здобуття незалежності Україна не мала достатньої інституційної підтримки для системного розвитку цих напрямів. Перші конгреси Міжнародної асоціації україністів 1990-х років намагалися відновити зв’язки між Україною та діаспорою, але були радше ініціативою окремих науковців, ніж державною стратегією.

Сьогодні ситуація змінюється. Війна Росії проти України викликала підвищений інтерес до українських студій, який тепер потрібно перетворити на системну підтримку. Український інститут визначив розвиток українських студій за кордоном як стратегічний пріоритет і запровадив низку ініціатив, серед яких Програма підтримки українських студій імені Івана Лисяка-Рудницького. Вона стала першою державною програмою, що системно підтримує проєкти з україністики та кримськотатарських студій за кордоном, фінансуючи 34 ініціативи на 22 млн гривень за шість років.

Окрім фінансової підтримки, важливою є популяризація теми. Зокрема, щорічна премія "Хвиля / Dalğa" відзначає викладачів української та кримськотатарської мов за кордоном. У 2025 році лауреатками стали Марта Єнкала з Університетського коледжу Лондона та Наріє Сеїдаметова зі Стамбульського університету. Цьогоріч премія розширюється і перетворюється на програму підтримки викладання української мови в університетах за кордоном.

Важливою структурною зміною стала створена 2024 року Глобальна коаліція українських студій за ініціативи Першої леді Олени Зеленської разом з Українським інститутом та іншими державними органами. Коаліція об’єднала понад сто університетів із різних країн, від Гарварду до Кембриджа, від Університету іноземних мов Хангук у Південній Кореї до Університету Преторії в ПАР. Вона пропонує чітку дорожню карту для закордонних університетів щодо розвитку україністики — від короткострокових курсів до створення кафедр.

Як зазначає Алім Алієв, українські студії — це не лише наукова дисципліна, а й питання національної безпеки, посилення агентності України у світі та протидія російській пропаганді. Зараз спостерігається безпрецедентна увага держави до цієї сфери, яка враховує академічну свободу і сприяє синергії між науковцями, громадянським суспільством, діаспорою та державою. Україна має бути вивчена як самодостатній суб’єкт Центрально-Східної Європи, без якого неможливо зрозуміти європейську безпеку та культуру, а також глобальні демократичні процеси.