Працівник має право на вихідну допомогу при звільненні у разі скорочення, закриття або реорганізації підприємства, а також якщо він законно відмовляється від роботи. Про це повідомили фахівці Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, посилаючись на статтю 44 Кодексу законів про працю України.
Згідно з цією статтею, роботодавець зобов’язаний виплатити визначену суму вихідної допомоги безпосередньо в день звільнення. Також стаття передбачає інші випадки, коли виплата здійснюється одразу після повідомлення про звільнення. Верховний Суд наголошує, що невиплата вихідної допомоги є порушенням трудових прав працівника.
Норми статті 44 КЗпП застосовуються, якщо питання вихідної допомоги не врегульоване іншим спеціальним законом. Водночас суди уточнюють, що якщо працівника звільняють з метою переведення на іншу посаду, він фактично не залишається без роботи і не має права на таку допомогу. Вихідна допомога призначена для матеріальної підтримки працівника під час пошуку нової роботи.
Експерти радять перед звільненням уточнювати, чи є підстава для виплати допомоги, її розмір і можливість проведення розрахунку в день звільнення. Важливо також пам’ятати, що навіть під час воєнного стану звільнення можливе лише на законних підставах. Роботодавець може звільнити працівника, який перебуває на лікарняному або у відпустці, за винятком відпусток, пов’язаних з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною до трьох років. Датою звільнення в таких випадках вважається перший робочий день після завершення лікарняного чи відпустки.
Загалом працівник повинен попередити роботодавця про звільнення за два тижні, але закон передбачає низку випадків, коли цей строк відпрацьовувати не потрібно.