Подальше підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» в умовах блокади морського експорту може посилити кризу у гірничо-металургійному комплексі та водночас погіршити фінансовий стан самої компанії. Про це повідомляє GMK Center.

З 1 серпня 2026 року «Укрзалізниця» вже підняла тарифи на вантажні перевезення на 30%, а з 1 січня 2027 року планує ще одне підвищення — на 15%. Для гірничо-металургійної галузі це особливо болісно, оскільки після блокування чорноморських портів залізниця стала головним шляхом для експорту продукції. Водночас сухопутна логістика через країни ЄС також суттєво подорожчала.

У GMK Center зазначають, що нове підвищення тарифів може призвести до подальшого скорочення перевезень. У 2025 році обсяги вантажних перевезень «Укрзалізниці» вже зменшилися на 7,8%, а у першому півріччі 2026 року — ще на 6,2%.

Особливо вразливими залишаються гірничодобувні підприємства, які не можуть переорієнтувати значні обсяги вантажів на автотранспорт. Для них зростання тарифів означає підвищення собівартості та втрату конкурентоспроможності на ринку.

«Якщо не працюють порти, не можна збільшувати вартість логістики для внутрішніх перевезень. УЗ фактично стріляє собі в ногу: що більше вони підвищують тарифи, то менш ефективними стають»,

— заявив операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко.

Додатковий тиск створює ситуація із зовнішньою торгівлею: за вісім місяців 2026 року імпорт в Україну зріс на 26%, тоді як експорт — лише на 1%. Дорожча залізнична логістика ще більше послаблює позиції української продукції на зовнішніх ринках, особливо на тлі CBAM та нових квот ЄС на сталь.

GMK Center наголошує, що підвищення тарифів може негативно вплинути і на саму «Укрзалізницю». Гірничо-металургійний комплекс традиційно забезпечував 35–40% вантажообігу та доходів вантажного сегмента компанії. Скорочення виробництва сталі та залізорудної продукції автоматично означає менші фізичні обсяги перевезень і, відповідно, менший фінансовий ефект від підвищення тарифів.

Альтернативні рішення

GMK Center пропонує розглянути такі заходи замість підвищення тарифів:

  • запровадження мораторію на підвищення вантажних тарифів до завершення воєнного стану;
  • повне бюджетне фінансування збитків пасажирського сегмента;
  • відмова від перехресного субсидіювання;
  • залучення міжнародного фінансування для відновлення залізничної інфраструктури;
  • пільгові тарифи для підприємств у зоні до 150 км від фронту;
  • міжурядові угоди з країнами ЄС щодо пільгових наскрізних ставок і пріоритетного проходження кордонів;
  • максимальне відновлення морського і дунайського експортних коридорів.

У GMK Center підкреслюють, що вирішувати фінансові проблеми «Укрзалізниці» лише за рахунок підвищення вантажних тарифів — це тупиковий шлях. Для збереження металургії та стабільного вантажопотоку потрібна довгострокова тарифна політика і відновлення експортної логістики.