Українська громадськість виступила із закликом до влади США та Європи не обговорювати економічні домовленості з Росією, поки тривають ракетні удари по українських містах, зокрема Краматорську та Прилуках. У зверненні наголошується, що загибель мирних жителів не може стати ціною за можливі домовленості між адміністрацією Дональда Трампа та Кремлем щодо енергетичних активів і газопроводів.

Як зазначає автор звернення, на тлі переговорів представників Трампа з російською стороною щодо активів «Лукойла» та газопроводів «Північний потік», українці продовжують гинути від російських атак. Водночас діючі санкції США та ЄС створюють серйозні юридичні перешкоди для таких економічних планів. Автор критикує підхід, за якого замість посилення тиску на агресора обговорюється повернення Росії до енергетичного бізнесу.

У тексті підкреслюється, що політика Трампа будується не на вимогах міжнародного права, а на прагненні до компромісів із Кремлем. Переговорники не ставлять засудження агресії в центр своїх ініціатив, а сам процес описують як безрезультатний. Автор ставить питання: «Де вимога до Путіна припинити ракетні удари по українських містах? Де гарантія, що агресор не отримає винагороду за окупацію?»

«Краматорськ і Прилуки — це не фон для нафтових угод. Загиблі українці — не ціна за домовленості Трампа з Путіним», — йдеться у зверненні.

У матеріалі наводиться резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022 року, яка засудила агресію Росії та вимагала виведення її військ з України. Автор наголошує, що ці вимоги залишаються чинними, незалежно від переговорів чи втоми від війни, і не можуть бути замінені домовленостями, що винагороджують агресора.

Серед вимог громадськості:

  • до Конгресу США — забезпечити жорсткий контроль над політикою щодо Росії, не допустити обходу санкцій і підтримати санкційні ініціативи;
  • до адміністрації Трампа — припинити курс на економічні поступки Москві без реального припинення агресії;
  • до США та європейських партнерів — посилити військову допомогу Україні, зокрема у сфері ППО та боєприпасів;
  • до Генасамблеї ООН — вимагати виконання резолюцій і застосовувати механізми статуту ООН;
  • до української влади — не підміняти державні інтереси прагненням зберегти прихильність Вашингтона, а публічно заявляти про непорушність територій і суверенітету;
  • до громадянського суспільства — об’єднувати зусилля й вимагати конкретних рішень від США, Європи та ООН.

Автор підкреслює, що Україна вдячна американському народу за підтримку, але виступає проти політики, яка створює можливості для бізнесу з державою-агресором, не змушуючи Росію припинити війну. Головна вимога — жорсткі санкції, реальний тиск на агресора, військова допомога Україні та переговори лише на основі міжнародного права.