Наприкінці червня російський солдат Олександр Лунін опублікував у Instagram емоційне звернення до президента Росії Володимира Путіна, у якому погрожував організувати військовий переворот. "Армія поверне зброю проти Кремля", — заявив він.

Відео, яке подивилися 10 мільйонів разів, містило вимогу зустрічі з Путіним для обговорення системного зловживання солдатами у російській армії. Незабаром після публікації Луніна затримали, і він провів 11 днів за ґратами за звинуваченням у "демонстрації екстремістських символів". 10 липня російські ЗМІ повідомили про його звільнення, після чого він записав нове відео з вибаченнями перед Путіним.

Хоча цей інцидент може здатися тривожним для Кремля, нагадуючи невдалий бунт Євгена Пригожина у 2023 році, експерти вважають, що російська армія далека від повстання. Водночас випадок Луніна свідчить про зростаюче невдоволення серед російських солдатів та проросійської спільноти, яка раніше вважалася опорою режиму Путіна.

Колишній журналіст-емігрант Іван Філіппов, який стежить за проросійськими групами, зазначає, що Лунін не був помітною фігурою у своїй спільноті, а реакція на його заклик була помірною. Однак сам факт заклику до збройного повстання та підтримка, яку він отримав, є важливим сигналом. За словами Філіппова, моральний стан російських націоналістів, які підтримують війну, дуже низький.

Інший приклад — блогер Ілля Ремесло, який у березні різко розкритикував Путіна, назвавши його "нелегітимним президентом" і закликавши до відставки та суду за звинуваченнями у військових злочинах. Після цього його нібито помістили до психіатричної лікарні в Санкт-Петербурзі.

Причинами такого настрою, за словами Філіппова, є тривала стагнація на фронті, де російські війська не можуть досягти значних успіхів, а також удари по логістиці з боку України — серед них середньої дальності дрони та удари по нафтових заводах у глибині Росії. Внутрішні проблеми, зокрема блокування Telegram у Росії, також спричинили кризу довіри до влади і особисто до Путіна.

За даними державного Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), який припинив публікувати відкритий рейтинг довіри Путіну після його падіння до найнижчого рівня з початку повномасштабної війни, проросійські блогери перебувають у глибокій і тривалій депресії, пов’язаній із ситуацією поза фронтом, зазначає Філіппов.

Статистичні дані підтверджують ці тенденції. За словами Каті Бонч-Осмоловської з iStories, темпи набору до російської армії значно сповільнилися — у порівнянні з минулим роком вони впали приблизно на 20%. Однак Дмитро Кузнєцов з Meduza застерігає, що ці цифри можуть бути статистичною похибкою, і в другому кварталі 2026 року набір може повернутися до попередніх рівнів.

Водночас зростають фінансові витрати на мотивацію новобранців: одноразові бонуси за підписання контрактів зростають, що створює тиск на регіональні бюджети. У деяких регіонах, як-от Пензенська область, місцева влада нібито вдається до примусових методів вербування.

Росія також фіксує високий рівень дезертирства та самовільних залишень частин. За оцінками 2025 року, кількість таких випадків сягала близько 50 тисяч, а приблизно 28 тисяч солдатів були засуджені за самовільне залишення служби.

Кузнєцов додає, що низька мотивація солдатів вже впливає на ведення війни. "Відсутність мотивації послаблює так звані креативні підходи до війни," — каже він. За його словами, більшість російських військових воюють за інерцією, через гроші або через неможливість розірвати контракт до завершення війни. "Сьогодні більшість їхньої креативної енергії спрямована на зниження власного ризику загинути," — підсумував журналіст.