Верховна Рада ухвалила закон, який регулює навчання мовами національних меншин і корінних народів України. Про це повідомив кореспондент Суспільного.

За законопроєкт №16119 у першому читанні проголосували 273 депутати (один проти), а в цілому — 266 (двоє проти). Водночас депутати підтримали рішення, щоб цей євроінтеграційний законопроєкт невідкладно підписав голова парламенту і його одразу направили на підпис президенту. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, документ одразу доручили невідкладно підписати голові Верховної Ради та направити на підпис президенту. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав закон одразу після голосування.

Закон передбачає можливість здобуття освіти мовами національних меншин та корінних народів, що проживають на території України. Документ визначає порядок використання цих мов у навчальному процесі та встановлює відповідні права для представників меншин і корінних народів.

Новий закон, зокрема, дозволяє школам, де понад 50% учнів навчаються мовою відповідної меншини, отримувати спеціальний статус. На такий статус можуть претендувати 149 шкіл. Керівник або заступник керівника такої школи повинен володіти цією мовою. Закон стосується офіційних мов ЄС, але не поширюється на російську мову; російська не визнається мовою національної меншини в межах цього закону.

Документ також передбачає, що у таких школах буде можливість вивчати історію та культурну спадщину національних меншин. Батьки отримають право запитувати дублікати освітніх документів відповідною мовою меншини.

У закладах національних меншин офіційні документи про освіту, а також додатки до них, за заявою батьків можуть дублюватися мовою відповідної меншини поряд із державною. Також у таких закладах службова документація, написи на вивісках та інші написи для загального користування можуть дублюватися мовою національної меншини.

Документ також гарантує, що державна українська мова залишається основною мовою освітнього процесу, проте у школах чи класах з навчанням мовами національних меншин або корінних народів дозволяється використовувати відповідну мову у навчанні та комунікації між учасниками освітнього процесу. Закон гарантує право дітей із національних меншин та корінних народів, мови яких є офіційними мовами ЄС, здобувати освіту рідною мовою поряд із державною.

Передбачено, що за бажанням учнів, які навчаються мовою корінного народу чи національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, завдання можуть надаватися у перекладі цією мовою (крім предметів мовно-літературної галузі). Також батьки не менше двох третин учнів класу можуть ініціювати розширення переліку предметів, які викладаються державною мовою.

Закон дозволяє школам коригувати навчальні програми для збереження національної ідентичності, традицій та символіки. Освітня програма в таких школах може передбачати вивчення національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов’язаних з національною ідентичністю, використання національних традицій, символіки та звичаїв. Офіційні документи про освіту можуть дублюватися мовою національної меншини за заявою батьків.

Ухвалення закону стало результатом домовленостей між Україною та Угорщиною, що дозволило розблокувати переговори про вступ України до ЄС. Раніше Угорщина заявляла про підтримку відкриття двох переговорних кластерів для України у разі ухвалення цього закону. Закон допоможе відкрити два переговорні кластери у переговорах про членство України та Молдови в ЄС. Закон ще має підписати президент.

За даними західних ЗМІ, його ухвалення може дозволити формально розпочати процедуру відкриття нових переговорних кластерів до саміту лідерів ЄС у Брюсселі. Питання прав угорської меншини в Україні тривалий час залишалося ключовим для Будапешта, і повна політична підтримка Угорщини залежить саме від прийняття цього закону.

12 жовтня Верховна Рада остаточно підтримала законопроєкт №16119, проголосувавши за нього 266 голосами "за". Документ передбачає зміни до чинного законодавства щодо освіти мовами корінних народів та національних меншин (спільнот) України.

Законопроєкт №16119 був зареєстрований у парламенті 1 жовтня.

7 жовтня посли країн ЄС на засіданні Coreper погодили направлення Україні та Молдові листів із пропозиціями представити свої переговорні позиції щодо відповідних кластерів. Перед цим робоча група Ради ЄС з питань розширення (COELA) затвердила результати скринінгу України за кластерами 2 і 3. Після ухвалення закону Угорщина зняла багатомісячне блокування, що дозволило Києву перейти до наступних процедурних етапів переговорів про вступ до ЄС.

Якщо всі процедурні рішення будуть затверджені, вже 13 жовтня може відбутися міжурядова конференція Україна–ЄС, під час якої кластери 2 і 3 можуть формально відкрити.

Закон ухвалено в рамках євроінтеграції України.