Молодший сержант Юрій Пивоваров, відомий під позивним «Берс», загинув 31 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Шептухівка Курської області Російської Федерації. Про це повідомляє АрміяInform із посиланням на Книгу пам’яті Сумської області, Роменську міську раду та Платформу пам’яті «Меморіал».
Юрій Пивоваров народився 9 червня 1997 року в Охтирці на Сумщині, а згодом родина переїхала до Горлівки. Через проблеми зі здоров’ям хлопець навчався у школі-інтернаті, а середню освіту здобув у Горлівській школі № 7. Після початку російської агресії у 2014 році сім’я була змушена переїхати до Ромен, де Юрій закінчив коледж за спеціальністю «Хімічні технології тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів».
З дитинства Юрій вирізнявся глибоким почуттям справедливості та любов’ю до України. Він долучився до молодіжного корпусу «Правий сектор», а у 2018 році підписав контракт із 24-ю окремою механізованою бригадою імені короля Данила Галицького. Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Юрій вступив до 95-ї Десантно-штурмової бригади, брав участь у бойових діях у зоні відчуження ЧАЕС, був поранений у квітні 2022 року, але після реабілітації повернувся до строю.
За бойові заслуги Юрій Пивоваров був відзначений нагородами Міністерства оборони України: 17 листопада 2023 року отримав «Лицарський хрест», а у лютому 2024-го — нагрудний знак «Золотий хрест». Влітку 2024 року його перевели до 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ, де він обіймав посаду командира відділення роти вогневої підтримки на Запорізькому та Харківському напрямках.
Юрій підтримував побратимів, допомагав родинам загиблих, активно донатив на потреби ЗСУ. У червні 2024 року під час короткої відпустки разом із дружиною Вікторією будував плани на майбутнє, мріяв про подальше навчання та службу у СБУ. Однак вже у серпні його підрозділ був перекинутий на Курський напрямок, де через два тижні після початку наступу Юрій загинув від ворожого авіаудару.
«Юра — це мій особистий всесвіт, який зруйнувала РФ… Єдине, про що ми мріяли — це жити разом, збудувати будинок і просто бути щасливими. Мій чоловік, попри свій вік, бачив та знав стільки, скільки іноді й люди у 50 не проживали. Настільки розумний, настільки й добрий. Завжди всім допомагав, не чекаючи нічого взамін. Служив і волонтерив, вміло тримав у руках зброю і мріяв про відпочинок вдома. Усіх слів, що існують, — недостатньо, щоб описати, якою чудовою людиною він був. А тепер його немає, він залишився тільки у пам’яті. А я лише можу продовжувати існувати у своєму зруйнованому всесвіті. Я досі не можу повірити, що більше ніколи його не обійму…»
— поділилася дружина Вікторія.
Останній спочинок Юрій Пивоваров знайшов на Засульському кладовищі в Ромнах. Посмертно його нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Вічна пам’ять і вдячність Герою.