Росія змогла знизити вартість виробництва реактивних безпілотників до 50–70 тисяч доларів за одиницю, обійшовши санкції та налагодивши 3D-друк турбін. Про це повідомляє The Economist із посиланням на джерела у сфері протиповітряної оборони.

За даними видання, російська сторона придбала обладнання для 3D-друку турбін, аналогічне тому, що використовують західні компанії, зокрема Rolls-Royce. Це дозволило щонайменше вдвічі зменшити собівартість реактивних дронів. Автори матеріалу припускають, що з часом витрати можуть знизитися ще більше.

Висока швидкість цих безпілотників ускладнює роботу української ППО. Як зазначає The Economist, наразі ефективно перехоплювати такі цілі можуть лише дорогі винищувачі, переносні зенітні ракетні комплекси та зенітні гармати. За словами джерела у командуванні ППО України, під час останніх атак вдалося знищити лише 30% реактивних дронів.

Окрему загрозу ці апарати становлять для важливих об’єктів. За інформацією видання, реактивним дронам вдалося уразити цілі, які російські балістичні ракети не могли знищити протягом чотирьох років.

Загроза для енергетики та підготовка до зими

У відповідь на нову загрозу Україна пришвидшує укріплення енергетичної інфраструктури. Вже виконано близько половини запланованих робіт із фізичного захисту енергооб’єктів. До початку зими очікується наявність близько 14 млрд кубометрів газу в сховищах, додаткові генерувальні потужності та посилений захист критично важливих енергетичних вузлів. Окремо розвивається приватна система ППО.

У Києві захист енергетичних об’єктів здійснюється цілодобово: металеві конструкції та бетонні укріплення вже встановили на двох десятках 110-кіловольтних трансформаторів. Проте повністю захистити всі великі енергетичні об’єкти неможливо — масштабні теплоелектроцентралі столиці залишаються вразливими до ракетних ударів.

«Концентрований балістичний удар може знищити будь-яку з наших електростанцій», — заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.

Посилення балістичної загрози

The Economist звертає увагу на зростання балістичної загрози: Росія збільшила виробництво балістичних ракет до 100 одиниць на місяць, тоді як постачання перехоплювачів для України скорочується. Тимченко підкреслив, що останні чотири місяці стали рекордними за кількістю російських атак, а великі київські ТЕЦ неможливо повністю убезпечити від потужної атаки.

Відсутність резервного електроживлення на окремих підстанціях та вразливість підключення Києва до атомних електростанцій створюють додаткові ризики. Масове пошкодження енергооб’єктів може призвести не лише до перебоїв з електроенергією, а й до проблем із водопостачанням, каналізацією та централізованим опаленням. У столиці з 15 тисяч будівель близько 2,5 тисяч не мають резервних джерел тепла.

Серед потенційно вразливих міст також називають Одесу та Кривий Ріг — у разі знищення місцевих генерувальних потужностей забезпечення електроенергією може стати складною проблемою.

Нагадаємо, як заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат, Росія змінила тактику і масово застосовує реактивні БпЛА, які становлять третину від загальної кількості дронів. Збивати їх значно складніше, ніж класичні «Шахеди»: відсоток збиття становить близько 60% проти 90–95% у звичайних, що потребує «ювелірної» роботи пілотів. Окупанти постійно змінюють маршрути та висоту польоту.