В Україні онкохворі пацієнти змушені чекати на комп’ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ) до восьми місяців або оплачувати дослідження за високими цінами у приватних клініках. Міністерство охорони здоров’я запропонувало законодавчі зміни, які мають ліквідувати штучні черги та неформальні платежі.

Сфера інструментальної діагностики в Україні роками потерпає від корупції. У комунальних лікарнях створювали штучні черги, щоб пацієнти з безоплатними направленнями змушені були платити приватним центрам, які часто працюють на території цих же закладів. Міністерство охорони здоров’я оприлюднило проєкт закону, що зобов’язує приватні діагностичні центри укладати договори з лікарнями, а всі розрахунки проводити офіційно.

Пацієнтка з Харкова Олена розповідає, що на КТ їй озвучували ціну в 11 тисяч гривень, хоча за Програмою медичних гарантій держава гарантує безоплатне обстеження. Однак офіційна черга на КТ у її місті складала від пів року до восьми місяців, що при онкології є неприпустимим. "Я записувалася у серпні на квітень, а в іншій лікарні — на лютий. Коли ти отримуєш такий важкий діагноз, ти просто не можеш стільки чекати!", — каже вона. Через це Олена двічі робила КТ та МРТ за власний кошт, сплачуючи близько 8 тисяч гривень, що для неї було значним фінансовим тягарем.

Ситуація у регіонах не краща. У Кам’янському родина онкохворої жінки змушена була платити за діагностику, бо безкоштовна черга тривала місяцями, а у лікарні не було необхідних матеріалів для обстеження. Представники лікарні №9 стверджують, що КТ за електронним направленням роблять лише пацієнтам стаціонару, а не амбулаторним, і заперечують існування неформальних платежів.

Аналіз показує, що державні КТ-апарати використовуються неефективно — у середньому лише 7–8 досліджень на день, тоді як у Європі цей показник сягає 40. Часто комунальні апарати нібито «ламалися», а приватні томографи на території лікарень працювали безперебійно. Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак називає це штучною маніпуляцією і наголошує, що лікарні можуть втратити договори з НСЗУ через такі порушення.

У проєкті закону МОЗ передбачено, що приватні центри, які працюють у комунальних лікарнях, не мають права брати плату безпосередньо з пацієнтів. Оплата за дослідження має проходити через лікарню за офіційним договором. Якщо приватний бізнес відмовиться працювати за новими правилами, його зобов’яжуть покинути територію комунального закладу. Заступник міністра Євгеній Гончар пояснив: "Якщо дослідження проводиться на території лікарні, платити за них має саме заклад охорони здоров’я".

В НСЗУ підкреслюють, що тарифи на КТ і МРТ є ринковими і покривають усі витрати. Наталія Гусак додала: "За діагностику кількох зон ми виплачуємо лікарні понад 6 тисяч гривень — це абсолютно ринкова, економічно обґрунтована ціна".

Деякі заклади вже почали боротися з корупцією. У Національному інституті раку минулого року черга на КТ сягала восьми місяців, а пацієнти змушені були платити за позачерговий запис. Генеральний директор Степан Крулько розповів, що система «порішати» була настільки розповсюджена, що навіть санітарка могла записати пацієнта без черги. Зараз у закладі впровадили прозору електронну чергу з трьома категоріями пріоритету, що дозволяє пацієнтам отримувати діагностику вчасно.

Нові законодавчі ініціативи МОЗ спрямовані на ліквідацію корупційних схем і забезпечення прозорого доступу до безоплатної інструментальної діагностики для онкохворих та інших пацієнтів.