В Україні ухвалили новий закон, який розширює можливості наставництва для дітей і молоді, що потребують підтримки. Цей крок робить наставництво частиною державної політики та відкриває доступ до цієї форми допомоги більшій кількості дітей.

Людський капітал країни формується значно раніше за отримання диплома чи працевлаштування — у дитинстві та юності, коли поруч є дорослий, який допомагає повірити в себе і знайти життєвий шлях. Проте не всі діти мають таку підтримку: хтось втратив батьків, хтось пережив війну, окупацію чи вимушене переміщення, а хтось зростає у складних обставинах. Наставник не замінює батьків і не бере на себе їхні функції, а допомагає дитині стати самостійною та впевненою у дорослому житті.

Світова практика підтверджує ефективність наставництва: діти з наставниками мають вищу самооцінку, менше ризикують і краще адаптуються. Новий закон розширює коло дітей, які можуть отримати наставника, виходячи з сучасних викликів України, а також підвищує якість наставництва через підготовку кандидатів, оцінювання їхньої готовності та професійний супровід під час роботи.

Вперше в Україні закон вводить корпоративне наставництво, що дозволяє бізнесу системно підтримувати молодь. Це не разові зустрічі, а тривала взаємодія, яка допомагає молодим людям здобувати практичний досвід, знайомитися з професіями і краще розуміти ринок праці. Для компаній це інвестиція в майбутнє країни і формування людського капіталу.

Наразі Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності завершує підготовку підзаконних актів, які визначать порядок організації наставництва, підготовки кандидатів і супроводу наставників. Оновлюється також програма підготовки тренерів з урахуванням українського досвіду, міжнародних стандартів безпеки, етики та захисту прав дитини.

Як наголошують у Міністерстві, успіх наставництва залежить від готовності українців інвестувати свій час і увагу у розвиток дітей. "Один наставник може змінити ціле життя однієї дитини. А коли таких дітей тисячі, змінюється майбутнє всієї країни", — зазначають у коментарях. Наставництво має стати доступним по всій Україні, а органи місцевого самоврядування, соціальні служби та громадські організації мають активно розвивати цю послугу, щоб кожна дитина чи молода людина, яка потребує підтримки, могла знайти свого наставника.