Слова-паразити, такі як "ну", "типу" чи "коротше", часто з'являються у нашій мові, щоб заповнити паузи під час розмови. Нейробіологиня Вікторія Кравченко пояснює, що ці слова сигналізують співрозмовнику про те, що думка ще не завершена, і допомагають уникнути незручної тиші.
За словами експертки, мовлення — це складний процес, у якому думки не завжди встигають за словами. Тому мозок автоматично підбирає знайомі слова-заповнювачі, які часто запозичуються з оточення, дитинства або навіть із серіалів і фільмів. При цьому, використання таких слів не є свідченням проблем із мозком чи когнітивними функціями.
Вікторія Кравченко також зазначає, що слова-паразити можуть переходити в інші мови, коли людина говорить не рідною мовою, що впливає на природність мовлення. Водночас думки людини не містять таких заповнювачів, бо вони формуються швидко і не потребують граматичного оформлення, як усне мовлення.
Поганий сон, перевантаження і багатозадачність ускладнюють формування думки і можуть збільшувати кількість слів-паразитів. Для покращення концентрації уваги нейробіологиня радить дотримуватися регулярного режиму сну, уникати одночасного виконання кількох завдань, робити перерви під час роботи і обмежувати перегляд коротких відео у соцмережах.
Щодо лайливих слів-заповнювачів, то їхнє вживання пов’язане з емоційним станом і звичками в певних ситуаціях. Зменшити їхню кількість допомагає усвідомлення моменту появи таких слів і заміна їх на паузу, вдих або нейтральне слово. Експертка наголошує, що звичка вживати лайливі слова в неформальному середовищі, але не на роботі, є нормальною і не суперечить контролю над мовленням.